La canzone del riformatorio - Baustelle

Questa è per quando ti ho fatto male

Quel pomeriggio un anno fa

Con il coltello nello stivale

Mi facevo di alcolici andati a male

Di benzedrina per non dormire

Sotto le luci mi piacevi sai, Virginia

Erano giorni di vita dura

Mi sorridevi senza pietà

E non vedevi che la paura mi

Portava via la libertà

Di non amare

Ed è per questa pena d’amore

Che ti ho ferito

In un pomeriggio storico

Era una dose tagliata male

Mi sconvolgeva l’umidità

Ma conservavo un certo stile

Ti guardai con la felicità irrazionale

Con la carezza dell’eroina

Che mi cullava, mi perdonerai Virginia?

E adesso mi manchi te lo giuro

Le sogno la notte le tue grida aaah

Le tue cosce bianche stonano

Sopra le donnine pornografiche

Appese dagli altri custoditi qui

Come ci fa bene l’istituto

Amore fra cinque anni dove andrò?

E tu chi sarai?

E chi saremo noi?

Fuori dal riformatorio

Le vite perdute come gioia

Passata per sempre come moda

Cos'è che ci rende prigionieri?

Hai salutato le tue amiche

Eri spacciata, piccola mia

Quando ti ho detto: «Mi riconosci?

Sono quello che non ride mai nella tua scuola»

E dolcemente ti ho regalato

La mia violenza

Il mio attimo di gloria

E adesso mi manchi te lo giuro

Le sogno la notte le tue grida aaah

Le tue cosce bianche stonano

Sopra le donnine pornografiche

Appese dagli altri custoditi qui

Come ci fa bene l’istituto

Amore fra cinque anni dove andrò?

E tu chi sarai?

E chi saremo noi?

Fuori dal riformatorio

Le vite perdute come gioia

Passata per sempre come moda

Cos'è che ci rende prigionieri?

Це на те, коли я завдав тобі болю

Рік тому вдень

З ножем у черевику

У мене був поганий настрій

Бензедрину, щоб не спати

Під світлом ти мені сподобалася, знаєш, Вірджинія

Це були дні важкого життя

Ти безжально посміхнувся мені

І ти не бачив, що боїшся мене

Це забирало свободу

Не любити

І саме для цього болю любові

Що я тобі боляче

В історичний день

Це була погано зменшена доза

Мене засмутила вологість

Але я зберіг певний стиль

Я дивився на тебе з безглуздим щастям

З ласкою героїну

Це мене вразило, ти пробачиш мені, Вірджинія?

А тепер я сумую за тобою, клянусь

Мені сняться твої крики ааа вночі

Ваші білі стегна не в тон

Над порнографічними жінками

Висіти від інших, які зберігаються тут

Як інститут нам добре

Любов через п'ять років куди я подусь?

А ким ти будеш?

А ким ми будемо?

За межами колонії

Життя втрачені як радість

Зникла назавжди як мода

Що робить нас ув’язненими?

Ви привітали своїх друзів

З тобою покінчено, моя дитина

Коли я сказав тобі: «Ти впізнаєш мене?

Я той, хто ніколи не сміється у вашій школі "

І солодко я тобі подарувала

Моє насильство

Моя хвилина слави

А тепер я сумую за тобою, клянусь

Мені сняться твої крики ааа вночі

Ваші білі стегна не в тон

Над порнографічними жінками

Висіти від інших, які зберігаються тут

Як інститут нам добре

Любов через п'ять років куди я подусь?

А ким ти будеш?

А ким ми будемо?

За межами колонії

Життя втрачені як радість

Зникла назавжди як мода

Що робить нас ув’язненими?