Interno città - Banco Del Mutuo Soccorso

senza respiro

come se non fosse niente,

sopra il traffico e le luci

che galleggiano lungo la strada

senza respiro.

E sentire poi quest’aria molle

che mi sa di polvere da sparo

senza respiro ma viene giù.

Anche la storia che èscritta sui muri

si scioglie e si mischia la storia sui muri.

Come l’acqua fugge via la città

alle nove di sera

ma il mare non la vuole

come l’acqua fugge via la città

cosìanche stasera il mare non la vuole.

Sempre piùlento

questo cielo d’acqua

senza respiro sull’umore della gente

come un topo ti rifugi in casa

e pensi che non c’entri niente

ma ci sei dentro sempre di più,

èun vizio sperare.

Come l’acqua fugge via la città

fugge anche stasera

ma il mare non lo vuole

Come l’acqua fugge via la città

cosìanche stasera

e il mare non la vuole.

Pentirai non conceder niente,

niente e nessuno mai…

бездиханний

ніби це нічого,

над трафіком і світлофорами

пливуть по вулиці

бездиханний.

А потім відчуйте це м’яке повітря

що на смак як порох

задихаючись, але опускається.

Навіть історія, яка написана на стінах

історія тане й змішується на стінах.

Як вода тікає місто

о дев'ятій вечора

але море цього не хоче

як вода біжить з міста

тож навіть сьогодні ввечері море цього не хоче.

Повільніше й повільніше

це небо води

задихається на настрій людей

як миша ховаєшся в хаті

і ви думаєте, що це не має нічого спільного з цим

але ти в ньому все більше і більше,

це порок сподіватися.

Як вода тікає місто

тікайте і сьогодні ввечері

але море цього не хоче

Як вода тікає місто

так знову сьогодні ввечері

а море цього не хоче.

Ви пошкодуєте, що нічого не дали,

нічого і ніхто ніколи...