Endless Night - Baby Dee

As blessed hands once hid a blessed face from sight

And wept an evening over me

A good beginning

For an endless night

A good beginning

For an endless night

Can’t hobbled words be made to rhyme?

With thoughtful reach of heart to take from killing time

A song so small

That endless night sweet evening’s kiss recall?

And didn’t kind and learned hands once write on broken bits of clay?

Those shards

That from a world of bliss did fall a world away?

And writing make a homely scroll to wear

That ruin’s children, fathered by mistake

Might find their good beginning there and sing

A song so small

That endless night sweet evenings kiss recall?

As stars that shine unseen

To call the day their home

And make no thieving visit there

But live where songs come from

With open-throated arms

To hold you singing God’s own song

Who writes a song must love to hear it sung

And gentle hope has made my song a reckless one

And gentle hope has made my song a reckless one

Avenging angels dressed me up in pants too big

And sent me beltless out to dance a clownish jig

That men might look at me and pray for blindness

For gentle hope has made me call those furies kindness

That send a gelded lover out to sing

Though not a man

I’d be a king for Anne

And though for endless night

I am a monstrous metaphor

What lover of the light could love you more?

As stars that shine unseen

To call the day their home

And make no thieving visit there

But live where songs come from

With open-throated arms

To hold you singing God’s own song

Who writes a song must love to hear it sung

And gentle hope has made my song a reckless one

And gentle hope has made my song a reckless one

Can’t hobbled words be made to rhyme

With thoughtful reach of heart to take from killing time

A song so small

That endless night sweet evening’s kiss recall and say

For Anne Marie I’d be a day

I’d be a day

I’d be a day

Як колись блаженні руки ховали від очей блаженне обличчя

І плакав наді мною вечір

Гарний початок

На нескінченну ніч

Гарний початок

На нескінченну ніч

Хіба не можна змусити риму слів?

З продуманим серцем, щоб не вбивати час

Така маленька пісня

Згадуєш той безкінечний солодкий вечірній поцілунок?

А хіба добрі й вчені руки колись не писали на розбитих шматочках глини?

Ті осколки

Що від світу блаженства випав світ?

А письма створюють домашній сувій, який можна носити

Діти цієї руїни, породжені помилкою

Може знайти там свій добрий початок і заспівати

Така маленька пісня

Згадуєш той безкінечний солодкий вечорний поцілунок?

Як зірки, що сяють непомітно

Щоб назвати день своїм домом

І не відвідуйте їх

Але живи там, звідки походять пісні

З відкритими руками

Щоб ви співали власну пісню Бога

Хто пише пісню, має любити слухати як її співають

І ніжна надія зробила мою пісню безрозсудною

І ніжна надія зробила мою пісню безрозсудною

Ангели-помсти вдягли мене в занадто великі штани

І послав мене без пояса танцювати клоунську джигу

Щоб чоловіки дивилися на мене і молилися про сліпоту

Бо ніжна надія змусила мене називати цих фурій добротою

Це посилає закоханого мерину співати

Хоча й не чоловік

Я був би королем для Анни

І хоч на нескінченну ніч

Я жахлива метафора

Який любитель світла міг би полюбити вас більше?

Як зірки, що сяють непомітно

Щоб назвати день своїм домом

І не відвідуйте їх

Але живи там, звідки походять пісні

З відкритими руками

Щоб ви співали власну пісню Бога

Хто пише пісню, має любити слухати як її співають

І ніжна надія зробила мою пісню безрозсудною

І ніжна надія зробила мою пісню безрозсудною

Неможливо змусити риму слів

З продуманим серцем, щоб не вбивати час

Така маленька пісня

Той нескінченний нічний солодкий вечірній поцілунок згадай і скажи

Для Енн Марі я був би день

Я був би день

Я був би день