Sous mon lit - Axiom

A la naissance, il braillait déjà trop

Comme né avec des dents, il avait déjà les crocs

Trop maigre, il avait toujours faim

Affamé de vie, d’sourires, d’amour, affamé sans fin

Peu après, il courait partout avec son ballon

Les cheveux mi-longs, le sourire qui en dit long

Sur le bonheur d’voir la fierté dans l’regard d’son père

Quand il regarde son fils courir sur l’gazon vert

Quand t’es tchio y a rien qui compte d’autre que tes parents

Pas d’mal, pas d’bien, rien n’est triste, tout est marrant

Vint l’jour d’l’entrée à l'école

Première blessure, première séparation de ses idoles

Premier bisou près du platane

Premières bagarres à coups d’tatanes…

Et on s’mesure au monde ainsi

Car c’est ainsi qu’on grandit, et il dit

Sous mon lit, y a des monstres

Dans mon lit, y a des monstres

Sous mon lit, y a des monstres

Sous mon lit…

Bientôt le CP en classe B

Par cœur les 26 lettres de l’alphabet

Une fleur est née sur le fumier

D’un ghetto français au froid minier

Mais il court partout comme s’il savait dorénavant

Qu’ici la vie ne dure qu’un temps

1er, 2ème, 3ème de la classe

Faut s’battre, la compétition ne laisse pas d’place

Déjà des angoisses au bide

Des allers-retours à l’hôpital dans des chambres toutes vides

Et du haut d’une grande pièce

Une larme coule sur la joue de chaque sieste

Le petit, pour sortir de l’hosto

Le petit fait semblant d'être costaud

Et deux gamins luttent en un pour reconstruire le mal et le bien

L’imaginaire devient son seul moyen

Sous mon lit, y a des monstres

Dans mon lit, y a des monstres

Sous mon lit, y a des monstres

Sous mon lit…

Dehors tous disent qu’il est jovial

Mais dedans la souffrance le ronge, il a mal

Des troubles troublent son adolescence

Croissance tardive, l’adulte n’a pas d’sens

Découverte tardive de l’amour

Mais ne rien dire de soi, se taire comme toujours

Se cacher car la honte nait

A comprendre les choses, autrefois dans l’ignorance il se contenait

Combien de fois, sa main contre lui

A force de se retenir veut lui retirer la vie

Le monde en devient opprimant

Pour un gamin prisonnier dans le corps d’un grand

La vie est belle, mais les gens sont sourds

Ecoutent ceux qui viennent de loin mais pas les voisins d’leur cour

Et le soir, il songe à sa petite île loin de tous les stremon

Surtout celui qui s’appelle Tonton!

Sous mon lit, y a des monstres

Dans mon lit, y a des monstres

Sous mon lit, y a des monstres

Sous mon lit…

Коли він народився, він уже надто ридав

Як народжений із зубами, він уже мав ікла

Занадто худий, він завжди був голодний

Голодний життя, посмішок, кохання, нескінченно голодний

Невдовзі він бігав зі своїм м’ячем

Волосся до плечей, усмішка, що говорить все

Про радість побачити гордість в очах батька

Коли він дивиться, як його син бігає по зеленій галявині

Коли ти тчіо, не має значення нічого, крім твоїх батьків

Ні шкоди, ні користі, нічого сумного, все смішно

Настав день вступу до школи

Перша травма, перша розлука зі своїми кумирами

Перший поцілунок біля платана

Перші бої з татанами…

І ми так дорівнюємо світу

Бо так ростеш, — сказав він

Під моїм ліжком монстри

У моєму ліжку монстри

Під моїм ліжком монстри

Під моїм ліжком…

Незабаром КП в класі Б

Напам'ять 26 букв алфавіту

На гною народжується квітка

Від французького гетто до шахтарського холоду

Але він бігає, як тепер знає

Що тут життя триває лише деякий час

1-й, 2-й, 3-й у класі

Треба боротися, конкуренція не залишає місця

Вже тривоги в шлунку

Поїздки туди й назад до лікарні в порожніх кімнатах

І зверху великої кімнати

З кожним сном сльоза котиться по щоці

Малюк, щоб вийти з лікарні

Малий прикидається жорстким

І двоє дітей борються в одному, щоб відновити погане і хороше

Уява стає його єдиним засобом

Під моїм ліжком монстри

У моєму ліжку монстри

Під моїм ліжком монстри

Під моїм ліжком…

Зовні всі кажуть, що він веселий

Але всередині його гризе біль, йому болить

Розлади турбують його підлітковий вік

Пізнє зростання дорослої особини не має значення

Пізнє відкриття кохання

Але про себе нічого не кажи, мовчи як завжди

Ховатись, бо сором народжується

Щоб зрозуміти речі, одного разу в незнанні він тримав себе

Скільки разів її рука проти нього

Стримуючись, хоче позбавити себе життя

Світ стає гнітючим

Для дитини, затиснутої в організмі дорослого

Життя гарне, але люди глухі

Слухайте тих, хто приходить здалеку, але не сусідів їхнього подвір’я

А ввечері йому сниться свій маленький острівець далеко від усієї стремон

Особливо той, що називається Тонтон!

Під моїм ліжком монстри

У моєму ліжку монстри

Під моїм ліжком монстри

Під моїм ліжком…