Thin Captain Crackers - Augie March

Here on the hill above the settlement, the buildings are talking,

A tower to a terrace says the word’s on the street, the dead are walking

The brows are arched of the mews across the street,

By a pale ochre light are made out heavy reliefs,

Where all your dreams are borrowed all your senses are thieves,

And Ned Kelly won’t ride past your window despite the freeze on your disbelief,

Don’t bring 'em up if you can’t put 'em down,

Thin Captain Crackers bowling naked through the centre of the town,

The sun won’t bake his blue skin brown, he’s been too long underground.

«I see,"said a blind builder to his deaf daughter

as he picked up his hammer and saw,

«if blood is thicker than water

why’d you dress in the dress that you wore'»

The blind are drawn by a blank curiosity

(Don't bring 'em up),

Drawn on mirrors where windows used to be

(if you can’t put 'em down),

Some people might say «My desire’s not the captain of me!»

And Red Barry might fly from his pedestal at night to spook the

university

O tailor my bones what need new clothes but the lower half loves

what the upper half loathes, I could get around like an intellectual I

suppose, wearing the highs with the lows,

But I’d sooner sing these doleful drones by barcoo dog and

lagerphones, but my hand don’t write when a feather it holds, it hangs like a

wren with its neck wrung, as did the bells in my quasi commode where I have to

shift my head to see where my pillow go’d, some mornings I wake up by the side

of the road,

Bringing it up for the gutter,

After putting it down for the crowd'

I said I would arrive in the capital'

After chuckin' outside the St. Augustines purple parish hall'

Don’t bring ‘em up if you can’t put ‘em down,

And you know I can’t.

Тут на горі над поселенням розмовляють будівлі,

Вежа на терасу говорить, що на вулиці, мертві ходять

Брови вигнуті з-під нявкатів через дорогу,

Блідо-вохристим світлом оформляються важкі рельєфи,

Там, де всі твої мрії позичені, всі твої почуття - злодії,

І Нед Келлі не проїде повз твоє вікно, незважаючи на твою невіру,

Не піднімайте їх, якщо не можете відкласти їх,

Тонкий Капітан Крекерс гуляє в боулі голим центром міста,

Сонце не згорить його блакитну шкіру, він занадто довго пробув під землею.

«Розумію», — сказав сліпий будівельник своїй глухій дочці

коли він підняв свій молоток і побачив,

«якщо кров густіша за воду

чому ти одягнувся в ту сукню, яку носила?»

Сліпих тягне пуста цікавість

(Не піднімай їх),

Намальовано на дзеркалах там, де колись були вікна

(якщо ви не можете їх відкласти),

Деякі люди можуть сказати: «Моє бажання не є моїм капітаном!»

І Ред Баррі міг би злетіти зі свого п’єдесталу вночі, щоб налякати

університет

О вишивайте мої кості те, що потребує нового одягу, але нижня половина любить

те, що верхня половина ненавидить, я могла б ходити, як інтелектуал я

припустимо, носити високі з низькими,

Але я б скоріше заспівав ці сумні трутні від barcoo dog і

лагерфони, але моя рука не пише, коли піро тримає, воно висить, як

крапивник із стиснутою шиєю, як і дзвіночки в моєму квазікомоду, де я повинен

посунути голову, щоб побачити, куди поділася моя подушка, іноді вранці я прокидаюся поруч

дороги,

Підносячи це до жолоба,

після того, як виклав його для натовпу

Я  сказав, що приїду до столиці

Після того, як кинувся біля фіолетового парафіяльного залу Святого Августина

Не піднімайте їх, якщо ви не можете їх опустити,

І ви знаєте, що я не можу.