Lupus - Augie March

As the cold comes to claim up I take the air and know your pink aroma

And I should haunt your very vestibules and hover like the smoke over Tecoma

If I could dive my hands to the roots of your tallest trees

And it was all I ever do

And it was all I ever do

Never feed from the hand, never beg, never stand on two feet

I see your memory is starved and smell your history it doesn’t raise an appetite

I haze the rill up with my steam, the fishes scream, the lilies dream my eyes

to black

If I could sink my teeth into the dreams of ordinary people

And it was all I ever do

And it was all I ever do

Never feed from the hand, never beg, never stand on two feet

Now the fire’s come to reap I’ve got to raise you from your sleep and speak the

iron in my teeth and will

I have a memory of soul, of trusted hand, of twining blood

I have my step there at the top of the hill

If I could hitch my hind to the wagon of sighs you get around with

And it was all I ever do

And it was all I ever do

Never feed from the hand, never beg, never stand on two feet

Коли наступає холод, я набираю повітря і знаю твій рожевий аромат

І я маю блукати в твоїх тамбурах і парити, як дим над Текомою

Якби я міг пірнути руками до коріння твоїх найвищих дерев

І це було все, що я коли робив

І це було все, що я коли робив

Ніколи не годуй з рук, ніколи не благай, ніколи не ставай на дві ноги

Я бачу, що ваша пам’ять голодна, і я відчуваю запах вашої історії, це не викликає апетиту

Я затуманю рожок своєю парою, риби кричать, лілії мріють моїм очам

до чорного

Якби я міг зануритися в сни звичайних людей

І це було все, що я коли робив

І це було все, що я коли робив

Ніколи не годуй з рук, ніколи не благай, ніколи не ставай на дві ноги

Тепер вогонь прийшов жнути, я маю підняти тебе зі сну й промовити

залізо в зубах і волі

Я пам’ятаю душу, довірену руку, сплетену кров

Я ступаю на вершину пагорба

Якби я зміг причепитися до воза зітхань, з яким ти ходиш

І це було все, що я коли робив

І це було все, що я коли робив

Ніколи не годуй з рук, ніколи не благай, ніколи не ставай на дві ноги