How Glory Goes - Audra McDonald

Is it warm?

Is it soft against your face?

Do you feel a kind of grace inside the breeze?

Will there be trees?

Is there light?

Does it hover on the ground?

Does it shine from all around or just from you?

Is it endless and empty and you wander on your own?

Slowly forget about the folks that you have known?

Or does risin' bread fill up the air

From open kitchens everywhere?

Familiar faces far as you can see, like a family?

Do we live?

Is it like a little town?

Do we get to look back down at who we love?

Are we above?

Are we everywhere?

Are we anywhere at all?

Do we hear a trumpet call us and we’re by your side?

Will I want, will I wish for all the things I should’a done?

Longing to finish what I’ve only just begun?

Or has a shinin' truth been waitin' there

For all the questions ev’rywhere?

In a world of wonderin', suddenly you know

And you will always know?

Will my mama be there waiting for me?

Smilin' like the way she does

And holdin' out her arms

And she calls my name

She will hold me just the same

Only Heaven knows how glory goes

What each of us was meant to be

In the starlight, that is what we are

I can see so far

Тепло?

Він м’який до вашого обличчя?

Чи відчуваєте ви якусь ласку на вітерці?

Чи будуть дерева?

Чи є світло?

Він парить на землі?

Воно світить з усіх боків чи тільки від вас?

Це безкінечне й порожнє, а ви блукаєте самостійно?

Повільно забуваєте про людей, яких ви знаєте?

Або підйом хліба наповнює повітря

З відкритих кухонь скрізь?

Наскільки ви бачите, знайомі обличчя, як сім’я?

Ми живемо?

Це як маленьке містечко?

Чи маємо ми поглянути на те, кого любимо?

Ми вгорі?

Ми скрізь?

Ми взагалі десь?

Чи чуємо, як нас кличе труба, і ми з тобою?

Чи захочу я, чи бажатиму я всього того, що я повинен був зробити?

Бажання завершити те, що я тільки почав?

Або там чекала блискуча правда

На всі запитання скрізь?

У світі дивувань, раптом ви знаєте

І ти завжди будеш знати?

Чи буде моя мама там, чекатиме на мене?

Посміхається, як вона

І простягає руки

І вона називає моє ім’я

Вона буде тримати мене так само

Лише небо знає, як йде слава

Яким повинен був бути кожен із нас

У світлі зірок ми є такими

Поки що бачу