Skies Of Obsidian Rain - Atra Vetosus

The ancient prophets of our people

Once spoke of this day

A dark cold era would be upon

Our once glorious land

A river of tears and blood

Would flow across the fields

As the end times approach us

We are filled with a bitter despair

The symphonic voices

Of the ancient forest

Once sung of their majestic

Hymns of honor and glory

But now lament and trees

Shed their leaves

Their long and wondrous life

Is now escaping them

This place is filled, with suffering

And the pain is everlasting

And the end draws near

These pathetic souls are filled with fear

The endless prayers

Of our glorious mother Gaia

Have been ignored

By the impure souls of mankind

Darkness engulfs this dying land

And the dawn of morning is far away

Darkened skies, this endless night

We grow to despise, any trace of light

The heavens unseen, the stars forsaken

Our worlds collapsed into a sea of darkness

Entrails of this fading planet

Are withering with time

Lifeless smoke and hot burning ashes

Fill the vast impure air

The magnificent splendor of light

And radiance that once left us in awe

Has now been veiled by

The dark mist that fills the murky air

Darkened skies, this endless night

We grow to despise, any trace of light

The heavens unseen, the stars forsaken

Our worlds collapsed into a sea of darkness

As this planet withers away

And the obsidian rain covers the land

Turmoil is upon our wretched souls

And every colour fades to grey

Стародавні пророки нашого народу

Колись говорив про цей день

Настала б темна холодна ера

Наша колись славна земля

Річка сліз і крові

Текла б по полях

Коли кінець часів наближається до нас

Ми сповнені гіркого відчаю

Симфонічні голоси

Стародавнього лісу

Колись оспівали їхню велич

Гімни честі та слави

Але тепер лементують і дерева

Скидають листя

Їх довге і дивовижне життя

Зараз утікає від них

Це місце наповнене стражданнями

І біль вічний

І кінець наближається

Ці жалюгідні душі сповнені страху

Безкінечні молитви

Нашої славної матері Геї

Були проігноровані

Нечистими душами людства

Темрява поглинає цю вмираючу землю

А ранкова зоря вже далеко

Потемніле небо, ця нескінченна ніч

Ми зневажаємо будь-який слід світла

Небеса невидимі, зірки покинуті

Наші світи впали в море темряви

Внутрішності цієї згасаючої планети

В'януть з часом

Неживий дим і гарячий палаючий попіл

Наповніть величезне нечисте повітря

Чудова пишність світла

І сяйво, яке колись залишило нас у страху

Зараз завуальовано

Темний туман, що наповнює каламутне повітря

Потемніле небо, ця нескінченна ніч

Ми зневажаємо будь-який слід світла

Небеса невидимі, зірки покинуті

Наші світи впали в море темряви

Оскільки ця планета в’яне

І обсидіановий дощ вкриває землю

Смута на наших нещасних душах

І кожен колір стає сірим