Oceans Of Light, Rainfall Of Stars - Atra Vetosus

The great sun sinks dragging all knowledge down

Unhallowed chants of the enemy now rise from below

Iniquity, my dearest friend

Down and down you help me fall

There folly floods over flesh

Becoming an entity of horror

Shall desolation be the fate of mine?

Will future declare me a being of scorn?

Yes I have fallen, but only to rise

This desolate existence to be lifted beyond skies

From dry earth this body came

To now in same dust remain

In body spirit does dwell

Formed and placed in mortal shell

I once heard of a place so pure

With symphonic winds from each corner of earth

An ocean of light, with rainfall of stars

Shining waters below be like land under feet

Within those ancient waters I will see the face of immortality

Then it comes wave after wave and washes over me

One thousand years, one thousand voices

Are not enough to utter the greatness of what has become

From dry earth this body came

To now in same dust remain

In body spirit does dwell

Formed and placed in mortal shell

All else is washed away

As I am ensorcelled by you oceans of lustre

You forest leaves how you dance in midwinter air

You meadows of tranquility

Each hour brings forth new wonder

And you stars of night scattered across the sky

The tale you tell shall live beyond all generations

Велике сонце тоне, тягнучи всі знання вниз

Знизу тепер здіймаються неосвячені співи ворога

Беззаконня, мій найдорожчий друже

Вниз і вниз ти допомагаєш мені впасти

Там дурість заливає плоть

Стати суб’єктом жаху

Невже запустіння стане моєю долею?

Чи майбутнє оголосить мене зневажливим?

Так, я впав, але лише щоб піднятися

Це безлюдне існування, яке потрібно підняти за межі неба

Із сухої землі вийшло це тіло

До теперішнього часу залишаються в тому ж пилу

У тілі живе дух

Сформований і поміщений у смертний панцир

Колись я чув про таке чисте місце

З симфонічними вітрами з кожного куточка землі

Океан світла з зірковими дощами

Блискучі води внизу будуть як земля під ногами

У цих стародавніх водах я побачу обличчя безсмертя

Потім напливає хвиля за хвилею й охоплює мене

Тисяча років, тисяча голосів

Недостатньо, щоб вимовити велич того, що сталося

Із сухої землі вийшло це тіло

До теперішнього часу залишаються в тому ж пилу

У тілі живе дух

Сформований і поміщений у смертний панцир

Все інше змивається

Як я зачарований тобою океаном блиску

Ви лісові листи, як ви танцюєте в повітрі зими

Ви, луги спокою

Кожна година приносить нове чудо

А ви, зорі ночі, розсіяні по небу

Казка, яку ви розкажете, житиме не з покоління в покоління