Questione d'istinto - Assalti Frontali

Era una sera come le altre

Tante sere messe in fila

Nel buio della sera sorpassava veloce

La lancetta risaliva lenta sulla scala dal fondo

Macinando numeri su numeri sul contachilometri

Tra ostacoli e veicoli

Una vita tra altre vite

Teso concentrato

Guardava spesso attraverso lo specchietto

Le luci della strada

La pioggia spazzata via dal vetro quasi a stento

Scendeva giù da ore e ore

Nel temporale un temporale

Ovunque pozzanghere schifose

Che come un motoscafo solcava

Sollevando alte ondate ma senza, farci neanche caso

Concentrato gettava solo ansiose occhiate

Attraverso lo specchietto

Tutto era iniziato un giorno così lontano

Sembrava quasi appartenere alla vita di un altro

Qualcun’altro per lui come al suo posto

Soffrendo godendo sperando e disperando al suo posto

Per poi lasciarlo dopo nelle mani del suo assurdo destino

Era quello il tempo delle scelte il tempo dei legami

Quando si vuole scegliere una sola volta per sempre

Quando si vuole che un fratello è per sempre

Quando la storia è solo una parola da scrivere coi giorni

E per onore di giustizia l’istinto travolge la prudenza

Poi ci si convince

Che solo qualche istante può essere per sempre

Perché tutto cambia

Come il tempo cambia le stagioni

Ma come il segno che lascia

Qualche volta qualche cosa resta

Anche se costa la coerenza con le scelte più importanti

E il suo prezzo è tanto più alto alto quanto più in contrasto

Con tutte quelle dominanti

Strade piazze nel traffico le luci sfocate

Il suo sguardo correva di continuo nella pioggia

Sperando ogni volta

Di non trovare proprio quello che cercava

Invano… quei fari riapparivano tra gli altri

Cercando lui in mezzo ai tanti

Una vita tra altre vite

Quando l’istinto travolge la prudenza

Quando l’istinto

Per onore di giustizia

L’istinto travolge la prudenza

In fondo in un mondo

Dove il più forte è legge

E la legge è inganno

Un inganno così grande più grande di ora in ora

Chiamato paura

Paura di cambiare

È come il corso del fiume verso il mare

Cercare un modo migliore un sogno più reale del reale

Cadendo sette volte e ogni volta rialzarsi ancora un’altra volta

O aspettare

Aspettando aspettando aspettando

Aspettando migliaia di ore

Aspettando aspettare

Quando l’istinto travolge la prudenza

Era una sera come le altre

Tante sere quasi uguali

Almeno fino a quella sera

Nella pioggia quei fari si affacciavano da dietro riflessi

Come occhi in mezzo a tutti quanti gli altri

Ma il suo ricordo volava via a un’altra volta

Altri fari a un’altra auto

A quella splendida Mercedes 300 E

Con a bordo in doppiopetto

Il suo prezioso passeggero aggrappato al cellulare

Ignari viaggiavano nel loro destino

Incontro al destino di altri

L’importante personaggio non pensava che ai suoi affari

Solo a quelli come sempre

I suoi conti calcolati a tassi d’interesse

Lo facevano sentire così forte potente protetto

Dentro il suo gioiello

Tutto il resto era zero nulla niente

Non erano i suoi affari

Ma all’improwiso come una miniera a cielo aperto brilla

La splendida Mercedes

Con affari personaggio con telefono portatile

Si era accesa esplosa volata nella notte

Illuminando l’aria

Davanti a quella scena lui proprio lì

Finalmente… si era detto soddisfatto

Era una sera come tante

La pioggia batteva la lamiera

Scandendo in gola il battito del cuore

Sulla nuca ancora i fari

Non aveva più bisogno di guardare per vedere

Il suo istinto a guidarlo

Nel velo di foschia nel destino

Di chi non si arrende allo stato di cose presente

Presto il mattino avrebbe disegnato ombre lunghe

Su muri e viali

Lui avrebbe scelto se potuto ora dieci stratagemmi

Un’altra vita non gli sarebbe bastata

Ma quanto tempo quante scelte gli restavano

Metri non più minuti solamente pochi secondi contati

Quando l’istinto travolge la prudenza

Per onore di giustizia

Un’altra vita non gli sarebbe bastata

Ma almeno 5 secondi d’azione

Come una scintilla che salta dal fuoco

Per brillare più forte più viva

Una vita non può valere un solo istante

Ma a volte un solo istante può voler dire

Tutta una vita intera

In una sera come tante

Це був вечір, як і будь-який інший

Стільки вечорів вишикувалося

У темний вечір він швидко наздоганяв

Рука повільно рухалася вгору по шкалі знизу

Хрускіт цифр за цифрами на одометрі

Між перешкодами та транспортними засобами

Життя серед інших життів

Напружено зосереджено

Він часто дивився крізь дзеркало

вуличне освітлення

Дощ майже насилу змітав зі скла

Воно спускалося годинами й годинами

Буря в шторм

Скрізь брудні калюжі

Той орав, як моторний човен

Піднімаючи високі хвилі, але без цього навіть не помічаємо

Концентрат кидав лише тривожні погляди

Через дзеркало

Все почалося одного дня так далеко

Здавалося, що воно належить до чужого життя

Хтось інший для нього як на його місці

На його місці страждає, насолоджується, сподівається і впадає у відчай

Щоб потім залишити його в руках його абсурдної долі

Це був час вибору, час зв’язків

Коли хочеш вибрати лише раз і назавжди

Коли хочеш, щоб брат був назавжди

Коли історія - це лише слово, яке слід писати днями

А заради честі справедливості інстинкт переважає розсудливість

Тоді ми переконані

Що лише кілька миттєвостей можуть бути вічними

Бо все змінюється

Як погода змінює пори року

Але, як слід, воно залишає

Іноді щось залишається

Навіть якщо це коштує узгодженості з найважливішими виборами

І його ціна тим вище, чим він контрастніший

З усіма домінуючими

Вулиці площі в світлофорах розмиті

Його погляд постійно бігав під дощем

Щоразу сподіваючись

Не знайти саме те, що він шукав

Дарма... ті фари знову з’явилися серед інших

Шукають його серед багатьох

Життя серед інших життів

Коли інстинкт перемагає розсудливість

Коли інстинкт

За честь справедливості

Інстинкт перемагає розсудливість

В основному в світі

Де найсильніший закон

А закон – це обман

Такий великий обман, що з кожним днем ​​збільшується

Називається страхом

Страх змін

Це схоже на течію річки до моря

Шукайте кращого способу, мрія більш реальна, ніж реальна

Сім разів падати і щоразу знову вставати

Або зачекайте

Чекають, чекають, чекають

Чекають тисячі годин

Чекаючи, щоб чекати

Коли інстинкт перемагає розсудливість

Це був вечір, як і будь-який інший

Багато вечорів майже те саме

Принаймні до того вечора

У дощ ці фари виглядали з-за відблисків

Як очі серед усіх

Але пам’ять про нього відлетіла в інший час

Інші фари іншого автомобіля

До того чудового Mercedes 300 E

З двобортним на борту

Його дорогоцінний пасажир чіпляється за мобільний телефон

Не підозрюючи, що вони подорожували своєю долею

Назустріч долі інших

Важливий персонаж думав лише про свої справи

Тільки тим, як завжди

Його рахунки розраховуються за процентними ставками

Вони змусили його почуватися таким сильним і могутнім захищеним

Всередині її коштовності

Все інше було нуль, нічого, нічого

Це була не його справа

Але раптом він сяє, як розріз

Чудовий Мерседес

З бізнесмен характер з телефонної трубки

Вночі він спалахнув і вибухнув

Освітлення повітря

Перед цією сценою він тут же

Нарешті... він сказав, що задоволений

Це був вечір, як і будь-який інший

Дощ бив листовий метал

Сканування серцебиття в горлі

Фари все ще на потилиці

Йому більше не потрібно було дивитися, щоб побачити

Його інстинкт керувати ним

У серпанку долі

З тих, хто не піддається теперішньому стану речей

Незабаром ранок намалював довгі тіні

На стінах і алеях

Якби міг зараз, він би вибрав десять прийомів

Іншого життя йому не вистачило б

Але скільки часу у нього залишилося вибору

Метри більше не хвилини рахувалися лише кілька секунд

Коли інстинкт перемагає розсудливість

За честь справедливості

Іншого життя йому не вистачило б

Але не менше 5 секунд дії

Як іскра, що вискакує з вогню

Щоб сяяти сильніше, живіше

Життя не може коштувати жодної миті

Але іноді одна мить може означати

Ціле життя

У вечір, як і багато інших