In periferia - Assalti Frontali

E buio, ma non tremo / sono a bordo del mio treno / i mezzanotte e in questa

notte io ho mollato il freno

Il cielo e ne- ne- nero, vento a raffica / un aereo ha infilato al volo un

grattacielo / e I' aria e elettrica

Nebbia, freddo, fango a volont` / per chi si muove da qua, ma noi in viaggio

siamo giy / chiudi le portiere

Alza il volume / assalti frontali canta ora e non restare immune / destinazione

terra dove nessuno

Ha i gradi / siamo senza armi qui e siamo tutti capi / nel mondo conosciuto o

meglio dire sconosciuto

O il raduno il piy grande mai avvenuto / e non ho bisogno di nascondere niente

nei bagni

Fuori e cammiriiamo in aria come i ragni / tra questi abitati sterminati,

illuminati / da famiglie

Strette in quaranta madri quadri / da ragazzi che hanno poche chance,

ma sono abituati / a vivere nei bassi

Strati / nel mondo dei primi i primi a essere cacciati / a essere tosati e

ammazzati dentro gli attentati

A manhattan e cambiata anche l' architettura / e nell' et` chiamata libert`

duratura

Io combatto con la mia cultura / vivo in periferia e non ho poi cosl paura

In periferia i viali sono trafficati / i centri commerciali come al solito

affollati / attendono clienti a porte

Spalancate / ma anche ondate di assalti e di imboscate / per questo le sirene

sono fisse su due note

E i vigilantes coi fucili a pompa vanno nelle strade / sanno che h meglio

controllare ogni passante

Sanno che e meglio proteggere il ricco e il benestante / sanno che nessuno ama

la tasca del mercante

Nessuno ama i debiti, i debiti alle banche / e se anche un giorno vanno in

fiamme fate i bravi

In fondo sono solo danni collaterali / e non rompete piy i coglioni burattini /

in fondo siete solo mille, mille

Piccoli assassini / col falso terrore del sacro borseggio / quando e un sistema

intero si fonda sul saccheggio

A manhattan e cambiata anche l' architettura / e nell' et` chiamata libert`

duratura

Io combatto con la mia cultura / vivo in periferia e non ho poi cosl paura

Qui non ci sono obbiettivi / qui fa capolinea il tram / le case sono basse io

mi incontro col mio clan

Lascio la stazione, salgo un piano di livello / come un prigioniero evaso dopo

l' ultimo cancello / in questa

Notte dolce liscia e scura / in questa mezzanotte che rintocca in mezzo alla

paura / e dire paura h poco h

Niente / questa h un' angoscia che ti prende la mente / roba vincente,

paura del mondo, di tutto / meglio che

Mi butto o succeder` qualcosa di brutto / ogniuno combatte la sua guerra qua /

io sono sul treno che non

Muore ali' alba, il treno della libert` / e cosa abbiamo noi in comune con quei

sicari / quei killer, quei

Mandatari / chi grida aiuto, aiuto!

loro si fanno milionari, / ma ora in alto i

cuori rivoluzionari / assalti canta

E non manda in letargo le menti / continua l' assedio al potenti / con i soliti

sospetti ci copriamo dalla legge

Come una tigre nella giungla si protegge / e se anche le volanti bloccheranno

gli accessi / e perchh lo sanno che

Non siamo sottomessi / non rientra nel nostri interessi / siamo noi stessi e

non ci fermiamo mai

Accendi parti e vai!

/ a manhattan e cambiata anche l' architettura / e nell'

et` chiamata libert` duratura

Io combatto con la mia cultura / vivo in periferia e non ho poi cosl paura

Ho bisogno di sognare un po' / ho bisogno di viaggiare un po' / ho bisogno di

gridare un po'

Ho bisogno di sballare un po' / ho bisogno di sognare un po' / ho bisogno di

figliare un po'

Ho bisogno di lottare un po' / ho bisogno di sfogarmi un po' / ho bisogno di

vivere un po'

Ho bisogno di gridare un po' / ho bisogno di insultarti un pr

(Grazie a AnNozErO per questo testo)

Темно, але я не тремчу / я в поїзді / я опівночі і в цьому

вночі я відпустив гальма

Небо чорне, пориви вітру / прилетів літак

хмарочос / і повітряний і електричний

Туман, холод, бруд за бажанням / для тих, хто звідси рухається, а ми мандруємо

ми гій / закриваємо двері

Збільште гучність / передні штурми співають зараз і не залишайтеся несприйнятливими / цілі

земля, де нікого немає

Має ступені / ми тут беззбройні і всі ми боси / у відомому світі о

краще сказати невідомо

Або найбільше зібрання коли-небудь / і мені не потрібно нічого приховувати

у ванних кімнатах

Надворі і ми ходимо в повітрі, як павуки / серед цих безкрайніх поселень,

освічений / родинами

Втиснувся в сорок квадратних матерів/хлопчиків, у яких мало шансів,

але вони звикли жити в низині

Яруси / в світі першими першими полювати / стригти е

вбиті в нападах

У Манхеттені архітектура також змінилася в епоху під назвою свобода

тривалий

Я борюся зі своєю культурою / я живу в передмісті і мені не так страшно

На околицях бульвари зайняті / як завжди торгові центри

переповнені / чекають клієнтів біля дверей

Відкрито широко / але й хвилі штурмів і засідок / з цієї причини сирени

вони фіксуються на двох нотах

А пильники з рушницями виходять на вулиці / знають, що краще

перевіряти кожного перехожого

Вони знають, що краще захищати багатих і багатих / знають, що ніхто не любить

кишеню купця

Ніхто не любить борги, борги перед банками / та навіть якщо вони колись увійдуть

полум'я буде добре

Адже це лише побічна шкода / і не ламай більше лялькові кулі /

адже вас лише тисяча, тисяча

Маленькі вбивці / з фальшивим жахом священного кишенькового злодія / коли це система

все засноване на грабежі

У Манхеттені архітектура також змінилася в епоху під назвою свобода

тривалий

Я борюся зі своєю культурою / я живу в передмісті і мені не так страшно

Тут немає цілей / тут трамвай закінчується / будинки низько мене

Я зустрічаю свій клан

Я виходжу з вокзалу, піднімаюся на один поверх / як втекла пізніше

останні ворота / в цій

Гладка і темна солодка ніч / в цю опівночі, що лунає в середині

страх / і сказати страх ч мало ч

Нічого / це мука, яка займає твій розум / виграш,

страх перед світом, перед усім / краще за це

Я кидаюся, а то станеться щось погане / тут кожен воює свою війну /

Я в поїзді, який ні

Потяг свободи вмирає на світанку / і що у нас з ними спільного

вбивці / ті вбивці, ті

Представники / хто волає про допомогу, допоможіть!

вони роблять собі мільйонерів, / але тепер високо i

революційні серця / штурм співає

І не пускає уми в сплячку / продовжує облогу могутніх / зі звичною

підозрюваних, ми прикриваємо себе законом

Як тигр у джунглях він захищає себе / та навіть якщо кермо блокує

логіни / і тому, що вони це знають

Ми не покірні / це не в наших інтересах / ми самі e

ми ніколи не зупиняємося

Включайте деталі і вперед!

/ в Манхеттені також змінилася архітектура / і в

віку, що називається довготривалою свободою

Я борюся зі своєю культурою / я живу в передмісті і мені не так страшно

Мені треба трохи помріяти / Треба трохи подорожувати / Треба

крикни трохи

Мені потрібно трохи піднятися / Мені потрібно трохи помріяти / Мені потрібно

породити трохи

Треба трохи поборотися / Треба випустити пару / Треба

живи трохи

Треба трохи покричати / Треба образити тебе пр

(Дякую AnNozErO за цей текст)