Asbesto - Assalti Frontali

Non potevi vederlo ma dovevi saperlo

Milletrecento volte più sottile di un capello

Da un po' di tempo guardo in alto vedo i tetti con occhi diversi

I tetti vicini e quelli più lontani e persi

Guarda è lì, guarda quanto, guarda quanto amianto

Siamo circondati e stasera ho un concerto e canto

Arrivo al capannone, vedo il soffitto

Il cuore batte, chi sta più zitto?

È pieno di onduline eterne, onduline a vista

Mille persone già ballano in pista

Tutti sanno che c'è

Tutti sanno che c'è

Tutti sanno che c'è

Asbesto, pochi sanno cos'è

Dieci casse suonano a sinistra, dieci casse a destra

Pareti e tutto vibrano come un’orchestra

Difficile fermare un masso che rotola

Mentre il tetto si sgretola e il posto spopola

La polvere scende, chi difende i ragazzi

Chi ha urlato giustizia, li hanno passati per pazzi

È passata anche la pioggia, il vento, il sole, la neve

La terra trema, sento la terra che lieve

Tutti sanno che c'è

Tutti sanno che c'è

Tutti sanno che c'è

Asbesto, pochi sanno cos'è

Io penso al mio amico Adriano, lo vorrei qui se potessi

E tutti gli operai scomparsi lungo i processi

Adriano l’amianto non sapeva cos’era

Si fidava del suo capo quel giorno di primavera

Quando gli chiese di aggiustare un tetto d’eternit

Un favore, in cambio di un piccolo benefit

Adriano mise mano a quella copertura

Vent’anni dopo gli hanno detto non esiste cura

La guerra è nell’aria, non appartiene al passato

Io mi inchino ai caduti e a Casale Monferrato

E voglio urlarlo al cielo, tutti sanno che c'è

Tutti sanno che c'è ma pochi sanno cos'è

Cos'è l’amianto cos'è la fibra d’asbesto

La chiamavano la fibra dell’oro e del resto

Ne hanno fatti di soldi, ne hanno tolte di vite

Come un gigantesco campo di margherite

Sapevano dagli anni trenta e questo spaventa

Sicuri dai sessanta, carta canta

Sapevano ma zitti dicevano: «È il progresso

Mettetelo ovunque sul tetto ogni cesso è un successo»

Guarda il campo laggiù, c'è il fiore di Adriano

Vicino il signore che abitava al primo piano

Poi un dottore che mi dice: «Sai come funziona?»

No, come funziona?

«L'amianto non perdona»

Sono fibre in un mucchietto ce ne sono milioni

Basta una, si sfarina, vola e va nei polmoni

Basta una, la respiri e non c'è modo di mandarla via

Le cellule impazziscono, è una bomba ad orologeria

Il padrone dov'è adesso?

Ha preso i soldi, è scappato

Dov'è il sindaco, il prefetto, dov'è il capo di Stato?

Siamo rimasti noi, e guardati intorno

In Italia se ne vanno dieci persone al giorno

Giustizia per l’eternit, giustizia per l’eternit

Giustizia per l’eternit non è stata fatta

Ви не могли цього бачити, але повинні були знати

У тисячу триста разів тонше волосся

Вже деякий час я дивлюся вгору й іншими очима бачу дахи

Найближчі дахи та далекі й загублені

Подивіться, що там, подивіться, скільки, подивіться, скільки азбесту

Нас оточують, і сьогодні ввечері у мене концерт і я співаю

Приходжу до сараю, бачу стелю

Серце б'ється, хто тихіше?

Він сповнений вічної ундуліни, видимої ундуліни

На танцполі вже танцює тисяча людей

Усі знають, що є

Усі знають, що є

Усі знають, що є

Азбест, мало хто знає, що це таке

Десять динаміків грають ліворуч, десять динаміків праворуч

Стіни і все вібрує, як оркестр

Важко зупинити валун, що котиться

Поки дах обсипається і місце знелюднюється

Спускається пил, хто захищає хлопців

Ті, хто кричав справедливість, думали, що вони божевільні

Минув дощ, вітер, сонце, сніг

Земля тремтить, я відчуваю землю ту світло

Усі знають, що є

Усі знають, що є

Усі знають, що є

Азбест, мало хто знає, що це таке

Я думаю про свого друга Адріано, я б хотів, щоб він був тут, якби міг

І всі робітники зникли разом з процесами

Адріано не знав, що таке азбест

Того весняного дня він довіряв своєму начальнику

Коли він попросив його полагодити дах вічності

Послуга в обмін на невелику вигоду

Адріано приклав руку до обкладинки

Через двадцять років йому сказали, що немає ліків

Війна витає в повітрі, вона не належить минулому

Вклоняюся полеглим і Казале Монферрато

І я хочу крикнути це до неба, всі знають, що воно там

Усі знають, що це є, але мало хто знає, що це таке

Що таке азбест, що таке азбестове волокно

Вони назвали це золотим волокном і рештою

Вони заробляли гроші, забирали життя

Як гігантське поле ромашок

Вони знали з тридцятих років, і це лякає

Звичайно, з шістдесятих, папір співає

Вони знали, але мовчки сказали: «Це прогрес

Поставте його де завгодно на даху, кожен унітаз - це успіх "

Подивіться на поле там, там квітка Адріана

Біля пана, який жив на першому поверсі

Потім лікар, який мені каже: "Ти знаєш, як це працює?"

Ні, як це працює?

«Азбест не прощає»

У купі волокна, їх мільйони

Лише одна, вона кришиться, летить і потрапляє в легені

Лише один, ти вдихаєш його, і немає можливості відправити його

Клітини божеволіють, це бомба уповільненої дії

Де зараз господар?

Взяв гроші, втік

Де мер, префект, де глава держави?

Ми залишилися, озирнулися

Десять людей їдуть до Італії в день

Справедливість для вічності, справедливість для вічності

Справедливість для вічності не була здійснена