Ode to My Thalamus - Asaf Avidan

The clouds are gathering in the sky above

I know this one's gonna hurt my love

Birds are shouting through the Mangrove trees

They know the difference between a storm and breeze

I too have felt this once before

I hear that pounding and it's at my door

Outside it's boiling, but the water is cold

All signs point to that I'm getting old

The waves are rising and I take that dive

To hold a breath is not to be alive

I felt it then, I feel it now

I know its coming but I don't know how

It's taking us apart

This Helicase of love

We're nothing but post-modern art

What were we thinking of

This is how it has to be

This is how it has to be

This is how it has to be

I'm constructing but I shouldn't be

My blood is boiling and the callus is hot

My veins are twisting in a sailor's knot

My Thalamus is growing down into my tongue

And all I taste is pain in every kiss and song

I know this story, and I know it well

The cracks are showing in my pearly shell

Outside I'm shaking and I feel them chills

There go both of my Achilles Heels

I fall down naked waiting for the storm

My arms are open, waiting to transform

The birds go flying, I hear them cry

I know it's coming but I don't know why

It's taking us apart

This Helicase of love

We're nothing but post-modern art

What were we thinking of

This is how it has to be

This is how it has to be

This is how it has to be

This is how it has to be

This is how it has to be

This is how it has to be

This is how it has to be

This is how it has to be

This is how it has to be

This is how it has to be

Хмари збираються в небі вгорі

Я знаю, що це зашкодить моєму коханню

Птахи кричать серед мангрових дерев

Вони знають різницю між штормом і вітерцем

Я теж колись відчував це

Я чую цей стукіт, і це біля моїх дверей

Надворі кипить, але вода холодна

Усі ознаки вказують на те, що я старію

Хвилі піднімаються, і я пірнаю

Затамувати подих – не бути живим

Я відчував це тоді, я відчуваю це зараз

Я знаю, що це настане, але не знаю як

Це нас розлучає

Це Helicase любові

Ми не що інше, як постмодерне мистецтво

Про що ми думали

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Я будую, але я не повинен бути

Моя кров кипить і мозоль гарячий

Мої вени звиваються матроським вузлом

Мій таламус вростає в мій язик

І все, що я відчуваю, це біль у кожному поцілунку та пісні

Я знаю цю історію, і я її добре знаю

На моїй перламутровій мушлі видно тріщини

Надворі мене тремтить, і я відчуваю, як вони мерзнуть

Ось обидві мої ахіллесові п’яти

Я падаю голий, чекаючи грози

Мої обійми розкриті, чекають трансформації

Пташки летять, я чую, як вони плачуть

Я знаю, що це настане, але не знаю, чому

Це нас розлучає

Це Helicase любові

Ми не що інше, як постмодерне мистецтво

Про що ми думали

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути

Ось як воно має бути