Зима - Artik & Asti

Не заживают эти раны под кожей,

И знал он — больше мы с тобой так не можем —

Так долго ждать;

Мы больше не умеем мечтать.

Мои звёзды мне заставили верить,

И не могла я твою ложь не заметить;

Но сердцу не соврёшь...

Я знала — ты когда-то уйдёшь.

А мне моя зима, скорей, в свете прежних фонарей

Я не верю, не прошу — я не прощу, не прощу!

Снегом белым заметёт;

больно будет, но пройдёт!

Я не верю, не прошу — не прощу, не прощу!

А мы с тобой летали под небесами,

Но что же стало, что теперь между нами?

Уже нас не спасти...

Прости, прощай, молю — отпусти.

Замерзают на щеках моих слёзы.

Не спасай меня, теперь уже поздно.

И лишь под кожей дрожь,

Я знала — ты когда-то уйдешь.

А мне моя зима, скорей, в свете прежних фонарей

Я не верю, не прошу — я не прощу, не прощу!

Снегом белым заметёт;

больно будет, но пройдёт!

Я не верю, не прошу — не прощу, не прощу!

А мне моя зима, скорей, в свете прежних фонарей

Я не верю, не прошу — я не прощу, не прощу!

Снегом белым заметёт;

больно будет, но пройдёт!

Я не верю, не прошу — не прощу, не прощу!

Не гояться ці рани під шкірою,

І знав він — більше ми з тобою так не можемо.

Як довго чекати;

Ми більше не вміємо мріяти.

Мої зірки мені змусили вірити,

І не могла я твою брехню не помітити;

Але серцю не зробиш...

Я знала - ти колись підеш.

А мені моя зима, швидше, у світлі колишніх ліхтарів

Я не вірю, не прошу – я не пробачу, не пробачу!

Снігом білим помітить;

боляче буде, але минеться!

Я не вірю, не прошу – не пробачу, не пробачу!

А ми з тобою літали під небесами,

Але що сталося, що тепер між нами?

Вже нас не врятувати.

Пробач, прощай, благаю - відпусти.

Замерзають на щоках моїх сльози.

Не рятуй мене, тепер уже пізно.

І лише під шкірою тремтіння,

Я знала - ти колись підеш.

А мені моя зима, швидше, у світлі колишніх ліхтарів

Я не вірю, не прошу – я не пробачу, не пробачу!

Снігом білим помітить;

боляче буде, але минеться!

Я не вірю, не прошу – не пробачу, не пробачу!

А мені моя зима, швидше, у світлі колишніх ліхтарів

Я не вірю, не прошу – я не пробачу, не пробачу!

Снігом білим помітить;

боляче буде, але минеться!

Я не вірю, не прошу – не пробачу, не пробачу!