Миллениум - Artik & Asti

Меня не раз спасали

Твои родные карие

Всегда была словно крепче стали

Но лишь с тобою одним я таю

Сколько прошла препятствий

Сколько пришлось упасть мне

Чтобы понять, что такое счастье

И как же я люблю

Все твои тату

Ямочки на щеках

Сильные поступки

Нежность в глазах

Правду в словах

Даже если злюсь

То всё равно люблю

Милую улыбку

Тембр, цвет глаз

Каждую ошибку

И каждый шанс

Смелость и ум

Когда смотришь

На меня с умилением

Мы миллениум

Давай до конечной

Мы знак бесконечность

Ведь тысячи жизней до

Мы были уже с тобой

Легко и беспечно

Летела по встречной

Но ты меня спас собой

Как тысячи жизней до

Любовь, любовь, любовь

Я помню, как не мог оторваться от твоих объятий

Как ты в слезах сказала: «Одиссей, я буду ждать тебя»

Не плачь, моя царица, я ведь дал обет

Скоро вернусь, и ты прождала меня 20 лет

Помню, как ты сказала: «Цезарь, постой, я видела сон плохой!»

Но, если бы послушал, был бы не собой

Когда Брут всадил мне нож в спину

Сквозь всю эту боль

Я понял, как же ты была права, моя любовь

И вот я в Москве, но она вся в пожарах

Русские не сдаются, но мы их почти прижали

Еще чуть-чуть, и я вернусь

Лишь о тебе мои мысли

Моя Жозефина, мой смысл жизни

Наша любовь сквозь века и эпохи

До последнего вздоха

Год 3024-й

На подлете к Марсу, я все же решил подсесть к тебе

«Девушка, извините

Мы где-то виделись уже?!»

Давай до конечной

Мы знак бесконечность

Ведь тысячи жизней до

Мы были уже с тобой

Легко и беспечно

Летела по встречной

Но ты меня спас собой

Как тысячи жизней до

Любовь, любовь, любовь

Любовь, любовь, любовь

Мене неодноразово рятували

Твої рідні карі

Завжди була немовби міцнішою стали

Але лише з тобою одним я таю

Скільки пройшла перешкод

Скільки довелося впасти мені

Щоб зрозуміти, що таке щастя

І як же я люблю

Усі твої тату

Ямочки на щоках

Сильні вчинки

Ніжність в очах

Правду у словах

Навіть якщо злюсь

То все одно люблю

Мила посмішка

Тембр, колір очей

Кожну помилку

І кожен шанс

Сміливість та розум

Коли дивишся

На мене з розчуленням

Ми міленіум

Давай до кінцевої

Ми знак нескінченність

Адже тисячі життів до

Ми були вже з тобою

Легко та безтурботно

Летіла зустрічною

Але ти мене врятував собою

Як тисячі життів до

Кохання кохання Кохання

Я пам'ятаю, як не міг відірватися від твоїх обіймів

Як ти в сльозах сказала: «Одіссей, я чекатиму тебе»

Не плач, моя царице, адже я дав обітницю

Скоро повернусь, і ти чекала на мене 20 років

Пам'ятаю, як ти сказала: "Цезар, стривай, я бачила сон поганий!"

Але, якби послухав, був би не собою

Коли Брут всадив мені ніж у спину

Крізь увесь цей біль

Я зрозумів, як же ти мала рацію, моє кохання

І ось я в Москві, але вона вся у пожежах

Росіяни не здаються, але ми їх майже притиснули

Ще трохи, і я повернуся

Лише про тебе мої думки

Моя Жозефіна, мій сенс життя

Наше кохання крізь віки та епохи

До останнього подиху

Рік 3024-й

На підльоті до Марса, я все ж таки вирішив підсісти до тебе

«Дівчино, вибачте

Ми десь бачилися вже?!

Давай до кінцевої

Ми знак нескінченність

Адже тисячі життів до

Ми були вже з тобою

Легко та безтурботно

Летіла зустрічною

Але ти мене врятував собою

Як тисячі життів до

Кохання кохання Кохання

Кохання кохання Кохання