Любовь никогда не умрет - Artik & Asti

Разве не видишь, мне больно.

Хватит, довольно.

Я все еще помню.

Думаешь, тебе можно, если ты мой,

Боже, и люблю до дрожи.

Ты же не слышишь, как я кричу.

Я не прошу, я молю.

Слепо верю и жду.

Я не живая, я всего лишь дышу.

Я без тебя не хочу!

Прощай!

Прощай!

Ты можешь просто забрать все что хочешь.

Разбить мое сердце и меня уже ничто не спасет.

Ты можешь просто убить мою душу.

Души меня, ну же!

Но любовь никогда не умрет!

Ты можешь просто забрать все что хочешь.

Разбить мое сердце и меня уже ничто не спасет.

Ты можешь просто убить мою душу.

Души меня, ну же!

Но любовь никогда не умрет!

Мы разрушали и строили вновь и вновь.

Миллионы слов, ложь и боль.

Куда уходят дни мимо нас с тобой?

Пустота и одиночество – не любовь.

Крик, ссоры, ночь, город.

В памяти осколки помнят твой шёпот.

Как-то странно, в душе лишь раны.

Но обманом все не исправить.

Кто теперь заменит твою улыбку?

Кто сумеет понять меня как ты?

Мы просто люди, мы делаем ошибки.

И если раз обидел, ты сто раз прости.

Солнце больше не светит на моем небе.

Лишь только тучи, лишь дожди.

И потеряв смысл жизни в день,

Когда отпустил, дал тебе уйти.

Ты можешь просто забрать все что хочешь.

Разбить мое сердце и меня уже ничто не спасет.

Ты можешь просто убить мою душу.

Души меня, ну же!

Но любовь никогда не умрет!

Ты можешь просто забрать все что хочешь.

Разбить мое сердце и меня уже ничто не спасет.

Ты можешь просто убить мою душу.

Души меня, ну же!

Но любовь никогда не умрет!

Ты можешь просто забрать все что хочешь.

Разбить мое сердце и меня уже ничто не спасет.

Ты можешь просто убить мою душу.

Души меня, ну же!

Но любовь никогда не умрет!

Ты можешь просто забрать все что хочешь.

Разбить мое сердце и меня уже ничто не спасет.

Ты можешь просто убить мою душу.

Души меня, ну же!

Но любовь никогда не умрет!

Хіба не бачиш, мені боляче.

Досить.

Я ще пам'ятаю.

Думаєш, тобі можна, якщо ти мій,

Боже, і люблю до тремтіння.

Ти ж не чуєш, як я кричу.

Я не прошу, я благаю.

Сліпо вірю і чекаю.

Я не жива, я лише дихаю.

Я без тебе не хочу!

Прощай!

Прощай!

Ти можеш просто забрати все, що хочеш.

Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.

Ти можеш просто вбити мою душу.

Души мене, ну ж!

Але кохання ніколи не помре!

Ти можеш просто забрати все, що хочеш.

Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.

Ти можеш просто вбити мою душу.

Души мене, ну ж!

Але кохання ніколи не помре!

Ми руйнували і будували знов і знов.

Мільйони слів, брехня та біль.

Куди йдуть дні повз нас з тобою?

Порожнеча і самотність – не кохання.

Крики, сварки, ніч, місто.

У пам'яті уламки пам'ятають твій шепіт.

Якось дивно, у душі лише рани.

Але обманом усе не виправити.

Хто тепер замінить твою посмішку?

Хто зможе мене зрозуміти як ти?

Ми просто люди, ми робимо помилки.

І якщо раз образив, ти сто разів пробач.

Сонце більше не світить на моєму небі.

Лише хмари, лише дощі.

І втративши сенс життя на день,

Коли відпустив, то дав тобі піти.

Ти можеш просто забрати все, що хочеш.

Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.

Ти можеш просто вбити мою душу.

Души мене, ну ж!

Але кохання ніколи не помре!

Ти можеш просто забрати все, що хочеш.

Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.

Ти можеш просто вбити мою душу.

Души мене, ну ж!

Але кохання ніколи не помре!

Ти можеш просто забрати все, що хочеш.

Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.

Ти можеш просто вбити мою душу.

Души мене, ну ж!

Але кохання ніколи не помре!

Ти можеш просто забрати все, що хочеш.

Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.

Ти можеш просто вбити мою душу.

Души мене, ну ж!

Але кохання ніколи не помре!