Край ветров - Артерия

Новый день!

Солнце луч в окно пошлёт…

Да меня дорога ждёт,

В край ветров меня зовёт.

Верный конь

Блеском никеля сверкнёт,

По дороге понесёт

На предельной вдаль, вперёд!

Вновь мокнуть под струями дождя,

Под знойным солнцем вновь пыль глотать,

С горячим ветром вверх швырнувшим.

Вновь видеть очередной восход,

И каждый новый день так встречать,

Как будто в первый день живу я вновь…

Край ветров

Манит тайнами руин

Тенью древних городов,

Солнцем выжженных долин.

Вопреки

Ураганам встречным вдруг

Рвусь вперёд и жизнь свою

Этой скорости дарю

Вновь мокнуть под струями дождя,

Под знойным солнцем вновь пыль глотать,

С горячим ветром вверх швырнувшим.

Вновь видеть очередной восход,

И каждый новый день так встречать,

Как будто в первый день живу я вновь…

Верен я Той земле, тем небесам.

Верен ливням и ветрам.

Океаны, верен вам!

К вам лечу

Обгоняя миражи,

Чередуя виражи.

Без границ мой путь,

я жив!!!

Вновь мокнуть под струями дождя,

Под знойным солнцем вновь пыль глотать,

С горячим ветром вверх швырнувшим.

Вновь видеть очередной восход,

И каждый новый день так встречать,

Как будто в первый день живу я вновь…

Новий день!

Сонце промінь у вікно пошле...

Так мене дорога чекає,

У край вітрів мене кличе.

Вірний кінь

Блиском нікелю блисне,

Дорогою понесе

На граничній вдалину, вперед!

Знову мокнути під струменями дощу,

Під спекотним сонцем знову пил ковтати,

З гарячим вітром вгору жбурнув.

Знову бачити черговий схід,

І кожен новий день так зустрічати,

Начебто в перший день живу я знову...

Край вітрів

Вабить таємницями руїн

Тінню стародавніх міст,

Сонцем випалених долин.

Всупереч

Ураганам зустрічним раптом

Рвусь вперед і життя своє

Цієї швидкості дарую

Знову мокнути під струменями дощу,

Під спекотним сонцем знову пил ковтати,

З гарячим вітром вгору жбурнув.

Знову бачити черговий схід,

І кожен новий день так зустрічати,

Начебто в перший день живу я знову...

Вірний я Тієї землі, тим небесам.

Вірний зливам і вітрам.

Океани, вірний вам!

До вас лечу

Обганяючи міражі,

Чергуючи віражі.

Без меж мій шлях,

я живий!!!

Знову мокнути під струменями дощу,

Під спекотним сонцем знову пил ковтати,

З гарячим вітром вгору жбурнув.

Знову бачити черговий схід,

І кожен новий день так зустрічати,

Начебто в перший день живу я знову...