Дьявольский зной - Артерия

Ты сменишь лицо, как наряд, ты войдешь в чье-то тело неслышно, как змея,

Ты кольцами сдавишь меня, дав понять, кто из нас в жизни лишний.

Твой вирус любви ядовит, он разрушит меня, но напрасны все слова —

Сгорю, как сухая трава, может, это мне послано свыше?

Любовь не может быть тихой игрой,

Достаточно искры одной, между нами — лишь дьявольский зной.

Припев:

Шепот молитвы в каменных стенах, лезвие бритвы на тонких венах,

Счастье наутро, горе под вечер, все так странно и вечно…

Пусть это будет зваться любовью — самой нелепой, самой земною,

Пусть это будет дьявольским зноем, зноем, сжигающим все.

Мне нравится эта война между светом и тенью, нечистым и святым,

Захочешь — мы все повторим от заката и до рассвета.

Я буду с тобой до конца, проклиная, бледнея от страха и любя,

Ты просишь все больше огня, но ты станешь щепоткою пепла.

Любовь не может быть тихой игрой,

Достаточно искры одной, между нами — лишь дьявольский зной.

Припев:

Шепот молитвы в каменных стенах, лезвие бритвы на тонких венах,

Счастье наутро, горе под вечер, все так странно и вечно…

Пусть это будет зваться любовью — самой нелепой, самой земною,

Пусть это будет дьявольским зноем, зноем, сжигающим все.

Любовь не может быть тихой игрой,

Достаточно искры одной, между нами — лишь дьявольский зной.

Припев:

Шепот молитвы в каменных стенах, лезвие бритвы на тонких венах,

Счастье наутро, горе под вечер, все так странно и вечно…

Пусть это будет зваться любовью — самой нелепой, самой земною,

Пусть это будет дьявольским зноем, зноем, сжигающим все.

Ти зміниш обличчя, як вбрання, ти увійдеш в чиєсь тіло нечутно, як змія,

Ти кільцями стиснеш мене, давши зрозуміти, хто з нас у житті зайвий.

Твій вірус кохання отруйний, він зруйнує мене, але марні всі слова —

Згорю, як суха трава, може, це мені надіслано згори?

Любов не може бути тихою грою,

Досить іскри однієї, між нами— лише диявольська спека.

Приспів:

Шепіт молитви в кам'яних стінах, лезо бритви на тонких венах,

Щастя вранці, горе надвечір, все так дивно і вічно…

Нехай це буде зватись любов'ю — найбезглуздішою, найземнішою,

Нехай це буде диявольською спекою, спекою, яка спалює все.

Мені подобається ця війна між світлом і тінню, нечистим і святим,

Захочеш — ми все повторимо від заходу й до світанку.

Я буду з тобою до кінця, проклинаючи, блідну від страху і люблячи,

Ти просиш все більше вогню, але ти станеш дрібкою попелу.

Любов не може бути тихою грою,

Досить іскри однієї, між нами— лише диявольська спека.

Приспів:

Шепіт молитви в кам'яних стінах, лезо бритви на тонких венах,

Щастя вранці, горе надвечір, все так дивно і вічно…

Нехай це буде зватись любов'ю — найбезглуздішою, найземнішою,

Нехай це буде диявольською спекою, спекою, яка спалює все.

Любов не може бути тихою грою,

Досить іскри однієї, між нами— лише диявольська спека.

Приспів:

Шепіт молитви в кам'яних стінах, лезо бритви на тонких венах,

Щастя вранці, горе надвечір, все так дивно і вічно…

Нехай це буде зватись любов'ю — найбезглуздішою, найземнішою,

Нехай це буде диявольською спекою, спекою, яка спалює все.