The Song of the Camels - Art Garfunkel, Amy Grant

Not born to the forest are we

Not born to the plain

To the grass and the shadowed tree

And the splashing of rain.

Only the sand we know

And the cloudless sky,

The mirage and the deep-sunk well

And stars on high

To the sound of our bells we came

With huge soft stride

Kings riding upon our backs

And the slave’s at our side

Out of the east brought on by a dream of a star

Seeking the hills and the groves

Where the fixed towns are.

Our goal was no palace gate

No temple of old

But a child in his mother’s lap

In the cloudy cold

The olives were windy and white

Dust swirled through the town

As all in their royal robes

Our masters knelt down

Then back to the dessert we paced in our phantom state

And faded again int he sands

That are secret as fate-

Portents of glory and danger our dark shadows lay

At the feet of the babe in the manger

And then drifted away…

Ми не народжені в лісі

Не народився на рівнині

До трави й затінених дерев

І бризки дощу.

Тільки той пісок, який ми знаємо

І небо безхмарне,

Міраж і колодязь

І зірки на висоті

Під звуки наших дзвонів ми прийшли

Величезним м'яким кроком

Королі верхи на наших спинах

І раб на нам боці

Зі сходу, викликаного мною про зірку

Шукають пагорби й гаї

Де є нерухомі міста.

Нашою метою не було палацевих воріт

Немає старого храму

Але дитина на колінах у матері

У хмарний мороз

Оливки були вітряні й білі

Містом кружляв пил

Як і всі у своїх королівських шатах

Наші майстри стали на коліна

Потім повернемося до десерту, за яким ми ходили в фантомному стані

І знову вицвіло в піску

які таємні, як доля-

Наші темні тіні лежали передвістя слави й небезпеки

Біля ніг дитини в яслах

А потім пішов геть…