The Frog - Art Garfunkel, Amy Grant

The frog hopped, silently, fearfully

in out from the chill of night

Covered with the shiny dew of morning

Carefully, he came to cause no fright to the Son of God a-borning

Since from his place upon the earth he could not see the manger

Tho' shy, he leaped into the air to see the little stranger

The beasts were outraged!

Angry that a frog so impolite

Would dare disturb the Holy Child’s dreaming

«Get you far away and out of sight,

You are ugly and blaspheming.

And why do you not humbly bow,

And what gift are you bringing?»

The Frog then croaked,

«I come to God with only my rough singing

I came to sing for Jesus.»

The animals laughed, «hahahaha» to think of such a joke

That a simple frog would be so odd as to come to God to croak

The animals laughed, «hahahahahaha»

That a simple frog would be so odd as to come to God to croak

Baby Jesus saw the frog and laughed with sheer delight

To see him hopping high through the stable

And Mary softly did him invite to sing the little boy’s first fable

Light came down from heaven and around the frog was gleaming

And like an Angel sent from God

The lowly frog was singing

And he sang of logs and polliwogs

Of rafts and summer fishin;

Of morning frogs and puppy dogs

And places to go wishin'

Of misty bogs and swimming togs

and treasures laying deep.

And when the last note died away

The baby was asleep

And from that day on the frog was drawn to live high in the towers

Of pine and oak, no more to croak among the water flowers

But a tree frog he would always be whose voice could shame the bird

And they say that every Easter morn his voice can still be heard

Жаба стрибала, мовчки, злякано

вийти з нічної прохолоди

Вкрите блискучою ранковою росою

Обережно, він прийшов не завдати страху Народженому Сину Божому

Оскільки зі свого місця на землі він не міг бачити ясел

Сором’язливий, він підстрибнув у повітря, щоб побачити маленького незнайомця

Звірі були обурені!

Злий, що жаба така неввічлива

Наважився б порушити сновидіння Пресвятої Дитяти

«Забери тебе подалі й геть із поля зору,

Ти потворний і богохульний.

І чому ти смиренно не вклонишся,

А який подарунок ви приносите?»

Тоді жаба каркнула,

«Я приходжу до Бога лише зі своїм грубим співом

Я прийшов співати для Ісуса».

Тварини сміялися, «ха-ха-ха», якщо подумати про такий жарт

Що проста жаба була б такою дивною прийти до бога квакати

Тварини сміялися, «хахахахаха»

Що проста жаба була б такою дивною прийти до бога квакати

Дитятко Ісус побачив жабу і засміявся від щирого захоплення

Бачити, як він високо стрибає через стайню

І Мері ніжно запросила його заспівати першу байку маленького хлопчика

Світло зійшло з неба, а довкола сяяла жаба

І як ангел, посланий від Бога

Низька жаба співала

І він спів про колоди та полівуги

з плотів і літньої риболовлі;

Про ранкових жаб і цуценят

І куди побажати 

Із туманних боліт і плавання

і скарби, що лежать глибоко.

І коли затихла остання нота

Дитина спала

І з того дня жабу потягнули жити високо у вежі

Із сосни й дуба, більше не треба квакати серед водних квітів

Але він завжди залишався деревною жабою, голос якої міг присоромити пташку

І кажуть, що кожного великоднього ранку досі можна почути його голос