Un monde parfait - Arsenik, DJ Noise

CALBO:

J’aurais trs bien pu te dire que je suis n avec ce talent,

Balancer d’innombrables raisons tordues, tchatche ou autres arguments.

Mais voil, celui que tu voit l, doit la majeure partie de son succs

l’excs de taf, son concept: mec jamais vex.

Complx par rien du tout, on s’est dit: on nique tout,

Calbo, lino en croisade, tu bouges ou t’es avec nous.

On tait une trentaine au dpart, 10 l’arrive,

Avis par les autorits de ne jamais y arriver.

C’est comme ca qu’on forge un homme dans les quartiers chauds,

Ce qui est infaisable, devient faisable quand tu me tournes le dos.

Le chemin vers le succs, j’ai su qu’c’tait quelque chose de possible,

Ce luxe n’tait pas reserv, pour nous pas impossible.

Et vu qu’c’tait un art o on se dmerdait pas trop mal,

On est entr balancer queques balles.

Boxer les mots intoxiqus par mon flow, les soces du chaudron,

Calbo a fait ses premiers, gars, sur le goudron.

Je rappe mon vice puis glisse sur le macadam et tisse

Des intrigues sur mes cahiers, cre l’cole du tournevis.

Vice en poche, hisse la banire,

Fauche tout bout de champ, coche tout.

Approche de la majorit, mais je m’accroche,

Quand tout le monde reste ygri, quand tout le monde fuit aigri,

Quand toutes les tcis sombrent dans l’ennui c’est l que je nuis.

Enfin un jour on cre l’Arsenik, inonde les ondes, dbloque les blocs en briques.

J’oublierais jamais ceux qui m’ont aid ou supporter,

Car on se retrouve souvent seul quand on arrive enfin au sommet.

La route est dure, elle est sinueuse, la route est pleine d’embuches,

Elle n’est pas sre, elle est tortueuse, alors des fois je trbuche.

Mais vaille que vaille je vais de l’avant, Arsenik trace ta route lche pas ton

plan.

-acap

КАЛЬБО:

Я цілком міг би сказати вам, що я народився з цим талантом,

Кидаючи незліченну кількість перекручених причин, чатів чи інших аргументів.

Але ось, кого б ви там не бачили, більшою мірою зобов’язані своїм успіхом

надлишок taf, його концепція: хлопець ніколи не дратує.

Закомплексовані зовсім ні на що, ми сказали собі: ми все трахаємо,

Кальбо, ліно в хрестовий похід, переїжджай або ти з нами.

Нам було близько 30 на старті, 10 на фініші,

Порада влади ніколи не робити цього.

Ось як ви підробляєте людину в кварталах червоних ліхтарів,

Те, що нездійсненно, стає здійсненним, коли ти повернешся до мене спиною.

Я знав, що шлях до успіху є можливим,

Ця розкіш не була зарезервована, для нас не неможливо.

А оскільки це було мистецтво, з яким ми впоралися не так вже й погано,

Ми зайшли кинути м’ячі.

Боксуючи слова, п'яні моїм потоком, соціи котла,

Кальбо зробив свій перший, хлопці, на асфальті.

Я стукаю своїм лещатами, а потім ковзаю на асфальт і плетуся

Інтриги на моїх зошитах, створіть школу викрутки.

Леща в кишені, підніміть прапор,

Все покосити, все поставити галочками.

Наближаюся до більшості, але я тримаюся,

Коли всі залишаються кислими, коли всі тікають озлоблені,

Коли все це впадає в нудьгу, ось де мені боляче.

Нарешті одного дня ми створюємо Арсенік, заливаємо ефір, розблокуємо цегляні блоки.

Я ніколи не забуду тих, хто мені допомагав чи підтримував,

Тому що ви часто опиняєтеся на самоті, коли нарешті досягаєте вершини.

Дорога важка, звивиста, дорога повна підводних каменів,

Вона не впевнена, вона крива, тож я іноді спотикаюся.

Та як би там не було, я йду вперед, Арсеник прокладає твій шлях, не відпускай

план.

-ковпачок