Chrysanthèmes - Arsenik

La vie ça tient à rien… Il suffit d’une balle

Il suffit d’une balle…

Je verse un peu d’liqueur, pour ceux qui nous ont quittés trop tôt

Ceux qui avec la mort se sont frottés ou pris des poteaux

À qui on a ôté

La vie, une auto-

Destruction, à ceux qui ont sauté

Des cases, brûlé des étapes, dans mon album photo

J’ai gardé ton sourire, les souvenirs d'été

À en mourir les éclats d’rire, les trip, comme s’y on y était

Courir après des chimères à 20 ans, amer à 30 ou plus

Fier d'être un mouton dans ce bus direction le cimetière

À quoi ça tient la vie?

À rien

Tu demandais rien à personne tu passais ton chemin

T’as crevé comme un chien

Le poumon perforé, demain le Parisien titre

Un autre fait divers, des litres de sang, des jeunes éclatent les vitres

Dis moi comment c’est là-haut?

À part qu’y a plus d’bon sh-shht

Tous à poil aucun risque d’attraper une bronchite

Putain j’ai mal, ça nique mon sens de l’humour

Autour de nous rien que d’la mort mon frère alors parlons d’amour

Elle avait la beauté du diable, un corps de déesse fiable

Il a baissé sa garde pour une partie d’fesses sur la table

Le désir était plus fort cousin, elle jetait des sorts, un tendre Moment

d’faiblesse, et c’est sa chienne de vie qui part en cendres

Ça blesse, mais le ciel peut m’attendre

J’veux kiffer la vie, avant de rendre la mienne, apprendre

Qu’on ne vit qu’une putain d’fois ici-bas

Faut s’rendre à l'évidence, l’espoir c’est comme entendre son cœur qui bat

Ça tient à rien la vie

La mort demande jamais ton avis

Elle ravit ton corps, encore des larmes et du sang sur le parvis

Pour tous le même sort, le diable est ravi

Ça tient à rien la vie, ça tient à rien la vie

Ça tient à rien

J’ai perdu beaucoup de temps à trainer, à m’faire engrainer

Par la misère freiné, par la spirale entrainé

Dans des plan foireux, j’ai drainé, la poisse, mené une vie nocturne effrénée

J’ai prôné de beaux discours, déconné partout dégainé

Rengainer ma fougue pour moi n’a pas été facile

Mais j’ai gagné mon deal avec la vie, maintenant les barres s’empilent

La ville m’appartient

Je pèse, autour de moi je fais le bien

Je tiens de beaux discours, soutiens

L’aveugle, la veuve et l’orphelin

J’ai beaucoup changé, je me suis rangé, évite le danger

Plus de facilité à comprendre les gens, donner, quand j’ai

Quelque chose à faire, j’y vais à pied je suis respecté

Je n’peux m’en aller, malgré les bruits qu’il y a dans cette allée

Pourquoi j’la traverserais pas même si ces gars sont armés?

Je les connais tous, ils sont encore en train de déconner

Dégommer des pigeons avec de putains de gros flingues chromés

C’est ma racaille, c’est mon bitume gars, c’est mon tromé

Je passe mon chemin, mais plus loin mes pas s’alourdissent

Mes forces me quittent, des milliers de spasmes m’envahissent

Mon cœur s’est tu, mon corps abrite une balle perdue

Je sue de partout, têtu, pourquoi je suis passé dans cette rue?

La mort m’a fauché, j’entends la caravane s’approcher

Je veux m’accrocher, mais c’est trop tard le diable m’a coché

Je suis parti, putain je ne m’y attendais pas, je n’ai pas préparé

Mes erreurs pas encore réparées

Pour moi c’est fini, terminé les beaux gestes, les conneries

Et si tu veux mon avis, ça tient à rien la vie

Ça tient à rien la vie

La mort demande jamais ton avis

Elle ravit ton corps, encore des larmes et du sang sur le parvis

Pour tous le même sort, le diable est ravi

Ça tient à rien la vie, ça tient à rien la vie

Ça tient à rien

Funérailles, oraison funèbre, horizon flou et ténèbres

Fous, on perd la raison on déraille, et célèbre

Le mal, une saison blanche et sèche une maison d’la douleur, une mèche allumée

Un malheur une vision couleur sang, cent pour cent innocent, brimés

Monde crado phile, sado hostile aux ados

La mort un eldorado, file en radeau, loin des villes en flammes

Noces de feu, la mariée est en noir

Et on confie son âme à Dieu le soir

Ça tient à rien la vie, la mort demande jamais ton avis

Elle ravit ton corps, ça ravit le fossoyeur, avis

À qui envie d’embrasser l’parvis

Trépasser passer de l’autre coté ou le malin sévit

Sévit à vie, tu gardes les blessures quand part un être cher, c’est sur

Le sang ça coute cher, et j’en ai plein sur mon vet-sur

Un rien peut faire basculer le chateau de cartes

Les douilles partent dans les ghettos

Les quartiers partent en couilles écarte les mythos

Ça fout le dawa tôt, plus de soucis à présent, deux fois plus endurcis

Les assassins ont 15 ans, endurcis, ici rien n’adoucit les peines

La haine pousse comme les tombes, la vie est une chienne

Ça tient à rien la vie

La mort demande jamais ton avis

Elle ravit ton corps, encore des larmes et du sang sur le parvis

Pour tous le même sort, le diable est ravi

Ça tient à rien la vie, ça tient à rien la vie

Ça tient à rien

Життя не має значення... Потрібно лише одна куля

Все, що потрібно - це одна куля...

Я наливаю трохи спиртного для тих, хто покинув нас занадто рано

Ті, хто зі смертю тер або брав жердини

у кого ми забрали

Життя, самопочуття

Знищення, тим, хто стрибнув

Коробки, спалені сходинки, у моєму фотоальбомі

Я зберіг твою усмішку, спогади про літо

Померти за вибухи сміху, поїздки, ніби ми там були

Біг за химерами в 20, гіркий у 30 чи близько того

Пишаюся, що я вівця в тому автобусі на цвинтар

Про що життя?

Ні до чого

Ти нікого не питав, ти пішов своєю дорогою

Ти помер як собака

Пробита легеня, завтра титул паризького

Чергова новина, літри крові, молодь розбиває вікна

Скажи мені, як там нагорі?

За винятком того, що більше немає хорошого ш-ш-ш

У всіх голих немає ризику підхопити бронхіт

Чорт, боляче, це псує моє почуття гумору

Навколо нас нічого, крім смерті, мій брат, так давайте поговоримо про любов

Вона мала красу диявола, тіло надійної богині

Він припустив свою обережність, щоб отримати якусь дупу на столі

Бажання була сильнішою кузиною, вона заклинала, ніжна Мить

слабкості, і це його собака життя, яка йде на попіл

Це боляче, але небо може чекати мене

Я хочу насолоджуватися життям, перш ніж повернути своє, вчитися

Що ти живеш тут лише раз у біса

Ви повинні дивитися в очі фактам, надія – це як почути, як б’ється ваше серце

Життя не має значення

Смерть ніколи не питає вашої думки

Вона захоплює твоє тіло, досі сльози і кров на корті

На все ж доля диявол у захваті

Життя не має значення, життя не має значення

Це не має значення

Я витратив багато часу на те, щоб зависати, щоб мене обдурили

По біді загальмували, по спіралі тягнули

У зіпсованих планах я злив, невдача, вів бурхливе нічне життя

Я проповідував прекрасні промови, скрізь заплутаний без ножів

Приховати вогонь для мене було непросто

Але я домовився з життям, тепер бруски складаються

Місто моє

Важу, навколо себе роблю добро

Я говорю гарні слова, підтримую

Сліпий, вдова і сирота

Я дуже змінився, прибрався, уникай небезпеки

Легше розуміти людей, давати, коли маю

Щось робити, іду пішки Мене поважають

Я не можу піти, незважаючи на шум у цьому провулку

Чому б мені не перетнути його, навіть якщо ці хлопці озброєні?

Я їх усіх знаю, вони все ще балакаються

Вибивайте голубів за допомогою чортових великих хромованих рушниць

Це мій покидьок, це мій бітумник, це мій шахрай

Я йду своєю дорогою, але далі мої кроки стають важкими

Моя сила покидає мене, тисячі судом вторгаються в мене

Моє серце мовчить, моє тіло ховає шальну кулю

Я всюди спітнію, впертий, навіщо я пішов цією вулицею?

Мене смерть порубала, чую, караван наближається

Я хочу триматися, але вже пізно, диявол мене клацнув

Я пішов, блін, не очікував, не приготувався

Мої помилки ще не виправлені

Для мене це закінчилося, над красивими жестами, фігню

І якщо вам потрібна моя думка, життя не має значення

Життя не має значення

Смерть ніколи не питає вашої думки

Вона захоплює твоє тіло, досі сльози і кров на корті

На все ж доля диявол у захваті

Життя не має значення, життя не має значення

Це не має значення

Похорон, похоронна промова, розмитий горизонт і темрява

Дурні, ми втрачаємо розум, сходимо з рейок і святкуємо

Зло, біла й суха пора, дім болю, запалений запал

Горе зір кольору крові, стовідсотково невинний, знущаний

Брудний філійський світ, садо ворожий до підлітків

Смерть Ельдорадо, відпливи від палаючих міст

Весілля вогняне, наречена в чорному

І вночі віддаєш свою душу Богові

Життя не має значення, смерть ніколи не питає вашої думки

Вона тішить ваше тіло, вона радує могильника, зауважте

Хто хоче поцілувати передворі

Переходячи на той бік, де лютує лукавий

Триває на все життя, ти зберігаєш рани, коли кохана людина йде, це точно

Кров дорого коштує, а на пальто в мене багато

Ніщо не може перевернути картковий будиночок

Кожухи залишають у гетто

Околиці збираються на бали, відкидають міфи

Рано трахає даву, тепер уже не турбуйся, вдвічі загартований

Вбивцям 15 років, загартовані, тут ніщо не пом’якшує біль

Ненависть росте, як могили, життя — собака

Життя не має значення

Смерть ніколи не питає вашої думки

Вона захоплює твоє тіло, досі сльози і кров на корті

На все ж доля диявол у захваті

Життя не має значення, життя не має значення

Це не має значення