Mister Babadook - Argyle Goolsby

Creak Creak go the boards at the base of the stairs

Up, up jump the roots of my trembling hair

Boom, Boom resounds a sound in the darkness somewhere

Oh could it be?

My guest is here?

Tick, Tock blares the clock I can no longer ignore

Snip, snap pops the latch on my powerless door

Sick, sick is the sensation salting my pores

I’ve never hosted quite a guest before…

Hey, Mr. Babadook!

How do you do?

He said: «I'm doin fine, but don’t be burnin' our time

You know we’ve got some work to do»

Oh, what a sight to see this dapper shadow appear!

Perambulating, undulating, increasingly near…

And following the ripened, heightened scent of my fear

A friend or foe?

I’m not exactly clear

Oh, not a word was heard, but when I shuddered a gasp

He snapped back, jet black, tipping his hat

The silence was excruciating I will admit

I had to curb my quiet fit

Hey, Mister Babadook!

How do you do?

He said: «I'm doin' fine, but don’t be burnin' our time

You know we’ve got some work to do»

«Good sir… I sympathize that youre a bit paralyzed to see me standing here.

I understand your surprise, but time is not an ally on my side.

I advise you let me out before my patience tries»

He drew a little closer, and I noticed his face

Resembled that of someone that I knew.

Right away I found myself standing eye

to eye with the wraith of my very own reflected rage

Just a mirror and an empty gaze

Just a man simply entertaining hate

Feels like I’ve known you all my life

Seems a little bit silly that I was scared before

How long were you waiting for me outside?

I do apologize!

I’ve been a little down.

Let’s go and hit the town,

and take a walk around

I know a few people we can visit on tonight…

Скрип Скрипіть дошки біля основи сходів

Вгору, вгору стрибають коріння мого тремтливого волосся

Бум, бум лунає десь у темряві

О, може це бути?

Мій гість тут?

Тік, Ток б’є годинник, я більше не можу ігнорувати

Зніміть, клацніть засув на моїх безсилових дверцятах

Хворий, хворий — це відчуття, що засолює мої пори

Я ніколи раніше не приймав достатньо гостей…

Гей, містер Бабадук!

Як ся маєш?

Він сказав: «У мене все добре, але не витрачайте наш час

Ви знаєте, що у нас є над чим працювати»

Ох, яке видовище побачити, як з’являється ця ніжна тінь!

Прохідний, хвилястий, все ближче…

І слідуючи за дозрілим, загостреним запахом мого страху

Друг чи ворог?

Мені не зовсім зрозуміло

О, не було чути жодного слова, але коли я здригнувся, я здригнувся

Він відскочив назад, чорний як смола, накинувши капелюх

Зізнаюся, тиша була нестерпною

Мені довелося обмежити свій спокій

Гей, містер Бабадук!

Як ся маєш?

Він сказав: «У мене все добре, але не витрачайте наш час

Ви знаєте, що у нас є над чим працювати»

«Добрий сер… Я співчуваю, що ви трохи паралізовані побачивши, як я стою тут.

Я розумію ваше здивування, але час не союзник на мому боці.

Раджу вам відпустити мене, поки моє терпіння не вийшло»

Він підійшов трошки ближче, і я помітила його обличчя

Схоже на когось, кого я знав.

Одразу я побачив, що стоячи

побачити привид мого власного відображеного гніву

Просто дзеркало та порожній погляд

Просто людина, яка викликає ненависть

Здається, я знаю тебе все життя

Здається трохи дурним, що я боявся раніше

Скільки ти чекав мене надворі?

Я вибачте!

Я трохи пригнічений.

Йдемо і в місто,

і прогуляйтеся

Я знаю кількох людей, яких ми можемо відвідати сьогодні ввечері…