Идущим к реке - Archanga

Вспыхнуло солнце заката

На дворе благодать

Мир абсолютно понятен

Умом его не понять

Пока небо целует комету

И плачем, смеёмся опять

Мир абсолютно понятен

Умом его понять

Иду как старец, узревший вечное

Иду любоваться закатом осенним

На берегу, в сокровенном блаженстве

Устремлён в бесконечное детство

Кем же я стал, когда был никем

Кем же я был, оставшись собой

Наедине со всем, в том числе с этой рекой

Преисполнился тем, что будто уже

Сто триллионов миллиардов лет

На триллионах таких же планет

Проживаю как на этой Земле

На совершенном пути к этой гармонии

От созерцания огроменного фрактального подобия

От замечательного всеединства существо мира

И душой, куда не глянь

Хоть вглубь, в бесконечно малое

Хоть ввысь, в бесконечно большое

Поэтому, давай, ступай, езжай своей дорогой куда-то

Как и я тоже пошёл наслаждаться прекрасным

Осенним закатом

На берегу тёплой южной безымянной реки

Всё, ступай

И я пойду, не забывай, себя береги

Вспыхнуло солнце заката

На дворе благодать

Мир абсолютно понятен

Умом его не понять

Пока небо целует комету

И плачем, смеёмся опять

Мир абсолютно понятен

Умом его понять

Иду с теми, кто идёт к реке, уже у реки

На реке чуется каждый момент другим

Делай всё, что пожелаешь себе

Иду с теми, кто идёт к реке, уже у реки

На реке чуется каждый момент другим

Делай всё, что пожелаешь себе

Спалахнуло сонце заходу сонця

На дворі благодать

Світ абсолютно зрозумілий

Розумом його не зрозуміти

Поки що небо цілує комету

І плачемо, сміємося знову

Світ абсолютно зрозумілий

Розумом його зрозуміти

Іду як старець, що побачив вічне

Іду милуватися осіннім заходом сонця

На берегу, в потаємному блаженстві

Спрямований у нескінченне дитинство

Ким же я став, коли був ніким

Ким же я був, залишившись собою

Наодинці з усім, у тому числі з цією річкою

Наповнився тим, що ніби вже

Сто трильйонів мільярдів років

На трильйонах таких планет

Проживаю як на цій Землі

На досконалому шляху до цієї гармонії

Від споглядання величезної фрактальної подоби

Від чудового всеєдності істота світу

І душею, куди не глянь

Хоч углиб, у нескінченно мале

Хоч вгору, в нескінченно велике

Тому, давай, йди, їдь своєю дорогою кудись

Як і я теж пішов насолоджуватися прекрасним

Осіннім заходом сонця

На березі теплої південної безіменної річки

Все, йди

І я піду, не забувай, себе бережи

Спалахнуло сонце заходу сонця

На дворі благодать

Світ абсолютно зрозумілий

Розумом його не зрозуміти

Поки що небо цілує комету

І плачемо, сміємося знову

Світ абсолютно зрозумілий

Розумом його зрозуміти

Іду з теми, хто йде до ріки, вже біля річки

На річці чується кожен момент іншим

Роби все, що забажаєш собі

Іду з теми, хто йде до ріки, вже біля річки

На річці чується кожен момент іншим

Роби все, що забажаєш собі