312 - AqME

On vit tous sereins dans un monde où règne la cupidité et la vanité,

le triste besoin de reconnaissance, l’hypocrisie.

Toujours les mêmes paroles, toujours les mêmes discours encore et encore!

Des conseils parfois, même bons ou mauvais, peu m’importe!

Je n'écoute rien!

Ni toi!

Ni personne!

Je n'écoute rien!

Ni toi!

Ni personne!

Les langues de vipère se délient et crachent leur venin empoisonné par une vie

frustrée.

Faire un sourire vicieux comme celui d’un vampire prêt à nous mordre!

Malheureusement pour toi,

Aucune parole n’aura jamais assez de pouvoir pour me dresser!

Je n'écoute rien!

Ni toi!

Ni personne!

Je n'écoute rien!

Ni toi!

Ni personne!

Ni toi!

Ni personne!

Ni toi!

Ni personne!

Ni toi!

Ni personne!

Je n'écoute rien!

Je n’veux plus jamais subir vos décisions!

Je n’veux plus jamais subir vos décisions!

Trois!

Cent!

Douze!

Ми всі живемо мирно у світі, де панують жадібність і марнославство,

сумна потреба у визнанні, лицемірство.

Завжди ті самі слова, завжди ті самі промови знову і знову!

Порада іноді, навіть хороша чи погана, мені байдуже!

Я нічого не слухаю!

Ні ти!

Ні нікого!

Я нічого не слухаю!

Ні ти!

Ні нікого!

Язики Гадюки розв’язуються і випльовують свою отруйну отруту з життя

розчарований.

Зроби злісну посмішку, як у вампіра, готового вкусити нас!

На жаль для вас,

Жодних слів ніколи не вистачить сили, щоб підняти мене!

Я нічого не слухаю!

Ні ти!

Ні нікого!

Я нічого не слухаю!

Ні ти!

Ні нікого!

Ні ти!

Ні нікого!

Ні ти!

Ні нікого!

Ні ти!

Ні нікого!

Я нічого не слухаю!

Я ніколи більше не хочу терпіти твої рішення!

Я ніколи більше не хочу терпіти твої рішення!

Три!

Сотня!

Дванадцять!