Le culte du rien - AqME

Perdus Sans fin dans notre recherche de repères,

Le pire nous abuse et nous pousse à ne devenir

Que des écervelés aux icônes incapables,

Oubliant l’impalpable et le remarquable,

Comme un culte du rien.

Aveuglés par trois fois rien,

Dirigés comme des pantins

Sans plus aucun lendemain.

Aveuglés par trois fois rien,

Dirigés comme des pantins

Notre admiration affamée

Par l’essentiel

Prend pour modèle celui

Qui n’est plus vivant

Qu’aux yeux des autres,

Alors que l’admirable n’est plus

Qu’un sujet tiré de faits réels,

Comme le culte du rien

Aveuglés par trois fois rien,

Dirigés comme des pantins

Sans plus aucun lendemain.

Aveuglés par trois fois rien,

Dirigés comme des pantins

Sans plus aucun lendemain.

Quelle sera la fin si nous ne rêvons plus?

Aveuglés par trois fois rien,

Dirigés comme des pantins

Sans plus aucun lendemain

Aveuglés par trois fois rien,

Dirigés comme des pantins

Sans plus aucun lendemain.

Si nous ne rêvons plus,

Quelle sera la fin?

Si nous ne rêvons plus,

Quelle sera la fin?

Безкінечно губився в наших пошуках орієнтирів,

Найгірше знущається над нами і змушує нас не стати

Тільки безмозкові люди з неспроможними іконами,

Забувши про нематеріальне й чудове,

Як культ нічого.

Осліплений тричі нічим,

Вів, як маріонетки

Без будь-якого завтра.

Осліплений тричі нічим,

Вів, як маріонетки

Наше голодне захоплення

За істотним

Візьміть за зразок той

якого вже немає в живих

що в очах інших,

Поки гідного захоплення вже немає

Це предмет, взятий з реальних фактів,

Як культ нічого

Осліплений тричі нічим,

Вів, як маріонетки

Без будь-якого завтра.

Осліплений тричі нічим,

Вів, як маріонетки

Без будь-якого завтра.

Чим буде кінець, якщо ми більше не будемо мріяти?

Осліплений тричі нічим,

Вів, як маріонетки

Завтра більше не буде

Осліплений тричі нічим,

Вів, як маріонетки

Без будь-якого завтра.

Якщо ми більше не мріємо,

Чим буде кінець?

Якщо ми більше не мріємо,

Чим буде кінець?