Fin - AqME

Si terrible était la vie je pars

Mais sans l’oubli d’aimer larmes et rires…

Dans mes yeux je m’excuse, jamais plus…

Fatigué je pense…

Mais je sais, ça fait si mal qu'à la fin

Enfin s’achèvera toute mon existence

Si je hais mon univers, pourquoi encore patienter?

Qui suis-je pour regretter?

Comment me pardonner?

Je n’espère plus, j’ai tant donné

Tout me rend si lourd…

Tant de peine sur ma tempe…

Si tranquille je m’excuse si mal…

Qu'à la fin s’achèvera toute mon existence

Si je hais mon univers, pourquoi encore patienter?

Qui suis-je pour regretter?

Comment me pardonner?

Tout pour oublier

Pour abréger pour arrêter

Comprends les faits et toute ma peine

Таким жахливим було життя, що я покидаю

Але не забуваючи любити сльози і сміх...

В очах я прошу вибачення, ніколи більше...

Втомився, мабуть...

Але я знаю, що це так боляче, що зрештою

Нарешті закінчиться все моє існування

Якщо я ненавиджу свій всесвіт, навіщо далі чекати?

Хто я такий, щоб шкодувати?

Як мені пробачити себе?

Я більше не сподіваюся, я так багато дав

Все робить мене таким важким...

Так сильно болю в моїй скроні...

Так тихо, я так сильно прошу вибачення...

Що врешті-решт усе моє існування прийде до кінця

Якщо я ненавиджу свій всесвіт, навіщо далі чекати?

Хто я такий, щоб шкодувати?

Як мені пробачити себе?

Все, щоб забути

Щоб скоротити зупинитися

Зрозумійте факти і весь мій біль