Жизнь на арене - APYAT

Пепел мостов, знак «стоп», и где я?

Зов джунглей, топот антилоп, я стал взрослее

Больше не пугают тени, ведь срубили все деревья

Контуры Малефисенты — я кидаю в них стилеты

Всег-да, тут борьба не за свободу, а за цели

Ждем инвайты в колизей и поскорей в места по центру

Смысл всем идти вперед — или на юг, или на север?

Выбираем принцип дрели — бесконечное вращение

Разбиваюсь на детали —

Вечеринка в стиле лего

Я порой не идеален

И желаю себе смерти

Тут понты и жесты значат —

Бронь из стали и заклятий

В этой бухте в результате

Я кораблик из бумаги

Пью дрянь, ем дрянь

Чувствую себя дрянью

Ваших ядов мне не хватит

Все надежды как проклятья

Я готовлюсь рушить замки

Отделив слова от плоти

Звон цепей под чей-то хохот

Звон монет под чей-то вопль

(Аркадий и Афинец)

Сразу был обучен я

Жизни на арене

Правила одни в этой

Жизни на арене:

Если падают мечи

То падают и на колени

Что важнее может быть

Жизни на арене?

(Аркадий)

Я по колено во флегме

И по уши в пошлом и ушлом дерьме

Мне —

Вырви язык, и заштопай рот мой

Свобода — пристройка к тюрьме

Здесь

У меня нет ничего —

Но и это вам отдам

Чтоб раздался плач и вой

Эхом там по городам

Где кино, а где реальность?

В груде трупов потерялись

И вердикт твердит судья:

«Иди, порви — или львы съедят»

Пастырь, паства пасть раскрыла

Властью красной ссы нам в рыло

Мастер, щас снять тут штаны нам?

Счастье частью быть страны нам

Жизни вечной нам не надо

В слизи, желчи, под автоматом

Цель одна, одна награда:

Целок лопнувших канонада

Под барабан бандам команда:

По городам, рвать вам там гланды

Тракты размотать, как гирлянды

В ад — и с трофеем обратно на схватку

Мы готовы замки рушить:

Камень красный

Сам себе я стал оружием:

Камикадзе

(Аркадий)

Не колизея, а цирка арена

Ты клоун, а не гладиатор

Здесь победы нет, и силуэт из мела тут твой след

(Афинец)

Идти ли на зов и по шёпоту запаха?

Кровь на песке — красный свет индикатора

Лик всех един — для врага и для матери, —

Плюнешь в него, и исход непонятен нам

(Аркадий)

Не нужны фанфары, лавры, можешь вырвать мой язык:

За меня споют пожары, за меня завоют псы

(Афинец)

Пусть гнется металл под звуки бокалов

Продемонстрируй степень накала

Свет от экранов как звезды взаправду

И я не боец, в роли я аниматора

Начинаем наблюдение

Жизни на арене

Начинаем наблюдение

Жизни на арене

Начинаем наблюдение

Жизни на арене

Попіл мостів, знак «стоп», і де я?

Поклик джунглів, тупіт антилоп, я став дорослішим

Більше не лякають тіні, адже зрубали всі дерева

Контури Малефісенти — я кидаю в них стилети

Завжди, тут боротьба не за свободу, а за цілі

Чекаємо інвайти в колізей і скоріше в місця по центру

Сенс усім йти вперед — або на південь, або на північ?

Вибираємо принцип дриля - нескінченне обертання

Розбиваюся на деталі —

Вечірка в стилі лего

Я часом не ідеальний

І бажаю собі смерті

Тут понти і жести означають —

Бронь із сталі та закляття

У цій бухті в результаті

Я кораблик із паперу

П'ю погань, їм

Почуваюся погань

Ваших отрут мені не вистачить

Усі надії як прокляття

Я готуюся руйнувати замки

Відділивши слова від плоти

Дзвін ланцюгів під чийсь регіт

Дзвін монет під чийсь крик

(Аркадій та Афінець)

Відразу був навчений я

Життя на арені

Правила одні в цій

Життя на арені:

Якщо падають мечі

То падають і на коліни

Що важливіше може бути

Життя на арені?

(Аркадій)

Я по коліно у флегмі

І по вуші в вульгарному і ушлом лайні

Мені—

Вирви язик, і заштопай рот мій

Свобода - прибудова до в'язниці

Тут

У мене нема нічого -

Але і це вам віддам

Щоб пролунав плач і вій

Ехом там по містах

Де кіно, а де реальність?

У груді трупів загубилися

І вердикт твердить суддя:

«Іди, порви або леви з'їдять»

Пастир, паства пащу розкрила

Владою червоної сси нам у рило

Майстер, зараз зняти тут штани нам?

Щастя частиною бути країни нам

Життя вічного нам не треба

У слизу, жовчі, під автоматом

Мета одна, одна нагорода:

Цілих лопнули канонаду

Під барабан бандам команда:

По містах, рвати вам там гланди

Тракти розмотати, як гірлянди

В ад — і з трофеєм назад на сутичку

Ми готові замки рушити:

Камінь червоний

Сам собі я став зброєю:

Камікадзе

(Аркадій)

Не колізею, а цирку арена

Ти клоун, а не гладіатор

Тут перемоги немає, і силует з крейди тут твій слід

(Афінець)

Чи йти на поклик і по шепоту запаху?

Кров на піску — червоне світло індикатора

Обличчя всіх єдиних — для ворога і для матері, —

Плюнеш у нього, і вихід незрозумілий нам

(Аркадій)

Непотрібні фанфари, лаври, можеш вирвати мою мову:

За мене заспівають пожежі, за мене завиють пси

(Афінець)

Нехай гнеться метал під звуки келихів

Продемонструй ступінь напруження

Світло від екранів як зірки дійсно

І я не боєць, у ролі я аніматора

Починаємо спостереження

Життя на арені

Починаємо спостереження

Життя на арені

Починаємо спостереження

Життя на арені