Городебет - APYAT

Не зови подмоги, все в беде тут одинокие

В чрева ты чертоге, прямо как в ките Пиноккио

Спереди лишь только переулков коридоры

Сзади — горы, бляди, воры, тьма, террор и мантикоры

Знайте, город этот обольстителен, ненасытен

Мы никакие тут не жители — посетители

Гарпии, как Мата Хари, запорхали

Ты позарился на зад и хари, с потрохами жрали твари

Впиваясь в глотку, диалог тут торгаши начнут

На звезды смотрят идиоты — «покажи маршрут!»

Но небо в bodybag’е смога, этажи из трупов

Сжимает челюсть пресс усердно, всех машины жрут

На брюхе псины порванном след от шин шипованных

Ходи закованный, кто их таких родил бракованных?

С ног до голов вы упакованы, укомплектованы

И вот готовы вы на полках продуктового

ЭТО ГОРОДЕБЁЁЁЁЁЁТ

Всё напрасно как будто

ГОРОДЕБЁЁЁЁЁЁТ

Мы безобразные куклы

ГОРОДЕБЁЁЁЁЁЁЁТ

Пасти лезут из люков

ГОРОД ГНИЕТ

ГОРОДЕБЁТ

ЭТОТ ГОРОД ЁБЕТ

И никого не забудет

(Куплет 2)

Не верю в инфантильность ВАШУ —

Это имитация болезни, фальшивый КАШЕЛЬ

Дай мне честную драму сюда, не погребение бабушек —

Всё будет лишь масса смеси паштета с гуашью

Ею вы были и раньше

Этот дым кругом щиплет между пальцев

Окисляя всё вокруг

Как от химических реакций

Из губ ядом брызги слов

Расцветает город-сад

И привлекает насекомых

Закинься виагрой, бери шлюху в театр

Досуг пташки в клетке — проживать свой век полосатый

Пусть в улицах правда, но объясни кошке-маме:

Почему от её сына вдруг запахло мышами?

Давят до фарша тут стены

Пляшут дома-людоеды

Город — маньяк-непоседа

Улица — сцена на ветре

Хочешь спастись, а вот негде

Здесь одни ангелы смерти

Масса стекается в центр

Там, где уже ты был съеден

ЭТО ГОРОДЕБЁЁЁЁЁЁТ

Всё напрасно как будто

ГОРОДЕБЁЁЁЁЁЁТ

Мы безобразные куклы

ГОРОДЕБЁЁЁЁЁЁЁТ

Пасти лезут из люков

ГОРОД ГНИЕТ

ГОРОДЕБЁТ

ЭТОТ ГОРОД ЁБЕТ

И никого не забудет

(Афинец)

Подари мне обман — убежище от страданий

Закрываем глаза, и мысли все о пожаре

Задыхаемся гарью, господствует пламя

Почему же эти чучела совсем не сгорают?

(Аркадий)

Я не смогу сомкнуть глаза, ибо в снах чернуха

Не различаю где со свадьбы фото, а где снафф-порнуха

В головах разруха, мы два духа ржавых кухонь

Я ебал свою судьбу, ведь та еще фортуна потаскуха

ЭТО ГОРОДЕБЁЁЁЁЁЁТ

Всё напрасно как будто

ГОРОДЕБЁЁЁЁЁЁТ

Мы безобразные куклы

ГОРОДЕБЁЁЁЁЁЁЁТ

Пасти лезут из люков

ГОРОД ГНИЕТ

ГОРОДЕБЁТ

ЭТОТ ГОРОД ЁБЕТ

И никого не забудет

Не клич підмоги, всі в біді тут самотні

У череві ти чертозі, прямо як у киті Піноккіо

Спереду тільки провулків коридори

Ззаду - гори, бляді, злодії, пітьма, терор і мантикори

Знайте, місто це звабливе, ненасичене

Ми ніякі тут не жителі — відвідувачі

Гарпії, як Мата Харі, пурхали

Ти позарився на зад і хорі, з тельбухами жерли тварюки

Впиваючись у ковтку, діалог тут торгаші почнуть

На зірки дивляться ідіоти — «покажи маршрут!»

Але небо в bodybag'е смогу, поверхи з трупів

Стискає щелепу прес старанно, всіх машини жеруть

На черевці псини порваному слід від шин шипованих

Ходи закутий, хто їх таких народив бракованих?

З ногою до голів ви упаковані, укомплектовані

І ось готові ви на полицях продуктового

ЦЕ МІСТОДОБІЙ

Все марно наче

МІСТОДОБІЙ

Ми потворні ляльки

МІСТОДЕБЕЙОЕ

Пащі лізуть із люків

МІСТО ГНІЄ

МІСТОДІБ

ЦЕ МІСТО ЄБЕТ

І нікого не забуде

(Куплет 2)

Не вірю в інфантильність ВАШУ —

Це імітація хвороби, фальшивий КАШЕЛЬ

Дай мені чесну драму сюди, не поховання бабусь.

Все буде лише маса суміші паштету з гуашшю

Нею ви були і раніше

Цей дим навколо щипає між пальцями.

Окислюючи все навколо

Як від хімічних реакцій

З губ отрутою бризки слів

Розквітає місто-сад

І приваблює комах

Закинься віагрою, бери повію в театр

Дозвілля пташки в клітці — проживати своє століття смугасте

Нехай в вулицях правда, але поясни кішці-мамі:

Чому від її сина раптом запахло мишами?

Давлять до фаршу тут стіни

Скачуть будинки-людожери

Місто — маніяк-непосида

Вулиця - сцена на вітрі

Хочеш врятуватися, а ось ніде

Тут одні ангели смерті

Маса стікається в центр

Там, де вже ти був з'їдений

ЦЕ МІСТОДОБІЙ

Все марно наче

МІСТОДОБІЙ

Ми потворні ляльки

МІСТОДЕБЕЙОЕ

Пащі лізуть із люків

МІСТО ГНІЄ

МІСТОДІБ

ЦЕ МІСТО ЄБЕТ

І нікого не забуде

(Афінець)

Подаруй мені обман - притулок від страждань

Закриваємо очі, і мисли все про пожежу

Задихаємося гаром, панує полум'я

Чому ж ці опудала зовсім не згорають?

(Аркадій)

Я не зможу заплющити очі, бо в снах чорнуха

Не розрізняю де з весілля фото, а де снафф-порнуха

У головах розруха, ми два духи іржавих кухонь

Я ебал свою долю, адже та ще фортуна шльондра

ЦЕ МІСТОДОБІЙ

Все марно наче

МІСТОДОБІЙ

Ми потворні ляльки

МІСТОДЕБЕЙОЕ

Пащі лізуть із люків

МІСТО ГНІЄ

МІСТОДІБ

ЦЕ МІСТО ЄБЕТ

І нікого не забуде