Детонация - APYAT

Холостой патрон на взводе

То ли мой флоу на исходе

То ли слов ноль

Как белый шум опишу я в блокноте?

Мозг мой бесплоден, не бойтесь

Хоть на компост не пригоден

Ходим, как кости без плоти

Вскормленный грудью я плоской

Словно бы ртуть эти слезы

«Скромным ты будь и серьезным»

Бросьте мне доски и гвозди

Кроссы и мультик японский

Прутья на окнах, и сквозь них

Льются лучи от звезд скользких

Вышвырну, все что накопим

Снова чтоб мог быть я в поиске

Себя вскрывал — как вам?

Когда оваций шквал?

Ворваться в зал дай, вы готовы?

Рифм — прорва, бит был порван…

Но как-то угасло

Задохнулись от угарного газа

Смотрел б на небо, но ослеп я —

Весь облеплен пеплом

Все горит — я пожму плечами

Передоз слез и печали

Мир мой торт, дома, и люди

Будут мне на нем свечами

Тараканам в голове моей пора платить аренду

Взял карандаш, эти сотни строк, эти тонны стонов — дивиденды

Карма дала прикурить — я об нее потушу окурок

Лабиринт зеркальный разбивал ебалом хмурым

Бога режим, называй меня читером

Я выпытывал демонов — мы себе инквизиторы

Не рассчитывал, мытарь, не фаворит алгоритмов

Даже леди-удача меня считает за пидора

Аппетиты забыты, уже по горло мы сыты

И вы растите бандита?

Или покорного сына?

И мы воспитаны битой, ботинком

Будто скотина забиты

Коль не хотим мы быть свитой

Выхлопы этой обиды —

Брать динамит на митинг

Поебать кто ты там, зритель, нытик

Я продукт, что породите

Я без чувств, я паралитик

(Афинец)

Вижу тебя сквозь ограду —

Ты выпадаешь в осадок

Этот мир совсем не сладок —

Киберпанк без азиаток

Проецирую в будущем себя я

Аппроксимирую кривые

Своих исходов

Там остаюсь один я

Или харкаюсь в платок

Сгустками крови

Важна лишь игра,

А в ней уже опыт

У могил родаков

Внутри есть запал

Как стать драконом?

Лишь дам огонёк

Прикурить на балконе

Случай ведёт меня

К месту на карте —

Новый мой дом

Посреди формикария

Я не похож на себя

Вид как с утра навсегда

Двадцать пять?!

Кризис среднего возраста

Не было попросту всё

Все мельницы — комплексы,

Но я тут скомкался

В комнате серой

Пути впереди

По сумасшедшему компасу

Я взломан, внутри меня скепсис-балласты

Опасность взорваться заманчива даже

За нос вести стал я мастер, иначе

Рыбный четверг превратится в собачий

Ищет меня внутри темного царства

Блик фонаря ярче праздника пасхи

Кто я?

Упырь?

Или я потерялся?

Дым от костров это мой соучастник

Отчего же стыдно смотреть стало вверх?

Какие сериалы?

Сезоны дождей!

Апперцепция только, нет новых идей

Мимо прошёл с огнём Диоген

От подъема к упадку играли мы в прятки

Ответ на загадки нашли мы на свалке

Самокопание гнусно без повода —

Тут не найдешь ты ни клада, ни золота

Холостий патрон на взводі

То ли мій флоу на виході

То ли слов нуль

Як білий шум опишу я в блокноті?

Мозок мій безплідний, не бійтеся

Хоч на компост не придатний

Ходімо, як кістки без тіла

Вгодований грудьми я плоскої

Немов би ртуть ці сльози

«Скромним ти будь і серйозним»

Киньте мені дошки і цвяхи

Кроси та мультик японський

Пруття на вікнах, і крізь них

Лються промені від зірок слизьких

Викину, все що накопичимо

Знову щоб міг бути я в пошуку

Себе розкривав як вам?

Коли овацій шквал?

Увірватися в зал дай, ви готові?

Рифм - прорва, біт був порваний ...

Але якось згасло

Задохнулися від чадного газу

Дивився б на небо, але сліп я —

Весь обліплений попелом

Все горить — я потисну плечима

Передоз сліз і печалі

Мир мій торт, вдома, і люди

Будуть мені на ньому свічками

Тарганам у голові моєї пора платити оренду

Взяв олівець, ці сотні рядків, ці тонни стогонів — дивіденди

Карма дала прикурити— я об ніше потушу недопалок

Лабіринт дзеркальний розбивав похмурим ебалом

Бога режим, називай мене читером

Я випитував демонів — ми собі інквізитори

Не розраховував, митар, не фаворит алгоритмів

Навіть леді-удача мене вважає за підора

Апетити забуті, вже по горло ми ситі

І ви ростите бандита?

Чи покірного сина?

І ми виховані битою, черевиком

Неначе худоба забиті

Якщо не хочемо ми бути свитою

Вихлопи цієї образи—

Брати динаміт на мітинг

Поебать хто ти там, глядач, скиглій

Я продукт, що породите

Я без почуттів, я паралітик

(Афінець)

Бачу тебе крізь огорожу —

Ти випадаєш в осад

Цей світ зовсім не солодкий —

Кіберпанк без азіаток

Проектую в майбутньому себе я

Апроксимую криві

Своїх результатів

Там залишаюся один я

Або харкаюсь у хустку

Згустки крові

Важлива лише гра,

А в ній уже досвід

У могил родаків

Усередині є запал

Як стати драконом?

Лише дам вогник

Прикурити на балконі

Випадок веде мене

До місця на карті

Новий мій будинок

Серед формикарію

Я не схожий на себе

Вигляд як з ранку назавжди

Двадцять п'ять?!

Криза середнього віку

Не було просто все

Усі млини — комплекси,

Але я тут зім'явся

У кімнаті сірої

Шляхи попереду

За божевільним компасом

Я зламаний, усередині мене скепсис-баласти

Небезпека вибухнути приваблива навіть

За ніс вісті став я майстер, інакше

Рибний четвер перетвориться на собачий

Шукає мене всередині темного царства

Відблиск ліхтаря яскравіший від свята Великодня

Хто я?

Упир?

Чи я загубився?

Дим від вогнищ це мій співучасник

Чому ж соромно дивитися стало вгору?

Які серіали?

Сезони дощів!

Аперцепція тільки, немає нових ідей

Мимо пройшов з огнем Діоген

Від підйому до занепаду грали ми в хованки

Відповідь на загадки знайшли ми на звалищі

Самокопання гидко без приводу —

Тут не найдеш ти ні кладу, ні золота