Four Stitches - Antje Duvekot

Last night the stars never went down, i spent 13 long hours on a plane

Here we are now nervous as school girls, skittish as horses, awkward as prom

dates

And it should be familiar, this once was my country, before the coming of the

sea

Hey Tom did your old pony ever find the way back home?

The streets of our past, we gambled away, when hours and days were still free

On the roof of your car, we studied the night sky with both our adulthoods

lying in wait

And i still feel the downpour of a season so sacred, you take my bags,

pull up the car

Hey Tom looks like your pony really made it pretty far

Two feathers for the plans, three daisies for the memories

A penny for the dust and for the love

Four stitches for the loss, five glasses for the riches

One breath for the crumbling of the sky

Before the last snow, two synchronized blossoms waiting for summer to come

And the world was lit up then and the fairgrounds were shining

Your hand on my shoulder… That was enough

And my heart was so calm then, in the roundness of waiting

When love was innocent and slow

Hey Tom do you think our ponies will ever find a way back home?

Two feathers for the plans, three daisies for the memories

A penny for the dust and for the love

Four stitches for the loss, five glasses for the riches

One breath for the crumbling of the sky

Five bubbles for the glory, a sonnet for salvation

Some mortar for the cracks, a pillow for the fall

One opus for the joy, two shards for forgiveness

A secret stairwell for remembering

And a moment for a song…

Минулої ночі зірки ніколи не зникали, я провів 13 довгих годин в літаку

Тут ми занервуємо, як школярки, пугливі, як коні, незграбні, як випускний

дати

І це повинно бути знайомим, це колись була моя країна, до приходу 

море

Гей, Томе, твій старий поні коли-небудь знаходив дорогу додому?

Ми грали на вулицях нашого минулого, коли години й дні ще були вільними

На даху твоєї машини ми вивчали нічне небо разом із нашими дорослими

чекають

І я досі відчуваю зливу так священної сезони, ти забираєш мої мішки,

підтягнути автомобіль

Привіт, Томе, схоже, твій поні справді зайшов доволі далеко

Два пір’їнки для планів, три ромашки для спогадів

Пені за пил і за любов

Чотири шви на втрату, п'ять склянок на багатство

Один подих для розсипання неба

Перед останнім снігом дві синхронізовані квіти чекають настання літа

І світ тоді засвітився, і ярмарки засяяли

Твоя рука на моєму плечі… Цього було достатньо

І моє серце було таким спокійним, в круглі очікування

Коли кохання було невинним і повільним

Гей, Томе, ти думаєш, що наші поні коли-небудь знайдуть дорогу додому?

Два пір’їнки для планів, три ромашки для спогадів

Пені за пил і за любов

Чотири шви на втрату, п'ять склянок на багатство

Один подих для розсипання неба

П'ять бульбашок на славу, сонет на порятунок

Трохи розчину для тріщин, подушка для падіння

Один опус на радість, два черепки на прощення

Секретні сходи для запам’ятовування

І хвилинка для пісні…