No Going Back - Antichrisis

As love is passing out

what was it all about

could you please explain?

I asked you twice before

don’t you love me anymore

but you just smiled and touched my face…

The sound of falling rain

like shards of glass

Bloodstained!

Why can’t we be saved by the bell?

So strange it doesn’t hurt no more

Now that we’ve finally hit the score

Guess everything must go!

Distractions of days gone by on the window pane

You keep walking down that lane

Too bad we didn’t have the heart

to pass the test, not to depart

and finish what we’ve started

Now we left everything behind

pretending to make up our mind

what kind of mind can be so blind?

Accusing me, not to forget

You took the blame, a ricochet

All things once good turned into bad

And even if I understand

we couldn’t meet our vast demands

I doubt if anyone ever can

Streaks of lightning set the skies aflame

The wedding bells toll for our love in vain

Our joy, our laughter as we wane

like distant shadows in the falling rain

A last distraction on my window pane

Why did I let you walk down that lane?

Prematurely our love gave up its ghost

abandoned us just when we needed it most

But somewhere out there in the night

we’re still standing side by side

the nightwind calls

and there’s no going back

no going back

Hold me tight for one last time

though my heart feels cold as rime

it’s all over now

no going back

no going back

Як любов згасає

про що це було

не могли б ви пояснити?

Я просила вас двічі раніше

ти мене більше не любиш

але ти просто посміхнувся і торкнувся мого обличчя...

Звук дощу

як уламки скла

Закривавлений!

Чому нас не врятує дзвоник?

Так дивно, що більше не болить

Тепер, коли ми нарешті підбили рахунок

Гадай, усе має пройти!

Відволікання минулих днів на вікні

Ти продовжуєш йти цією смугою

Шкода, що у нас не було серця

скласти іспит, а не від’їхати

і закінчити розпочате

Тепер ми залишили все

вдаючи, що вирішуємо

який розум може бути таким сліпим?

Звинувачуючи мене, щоб не забути

Ви взяли на себе провину, рикошет

Все хороше колись перетворилося на погане

І навіть якщо я розумію

ми не могли задовольнити наші величезні потреби

Сумніваюся, що хтось зможе

Смуги блискавок запалюють небо

Весільні дзвони про нашу любов марно дзвонять

Наша радість, наш сміх, коли ми слабшаємо

як далекі тіні під дощем

Останнє відволікання на моєму вікні

Чому я дозволив тобі йти цим провулком?

Наше кохання передчасно покинуло примару

покинув нас саме тоді, коли ми найбільше потребували цього

Але десь там уночі

ми все ще стоїмо пліч-о-пліч

кличе нічний вітер

і немає повернення

немає повернення

Тримай мене востаннє міцно

хоча моє серце холодне, як кам’яниця

зараз все скінчилося

немає повернення

немає повернення