Forever I Ride - Antichrisis

As the autumn wind blows hard in crawling devastation

I was not prepared to find fate in a state of rage

Love once seemed so strong to me, promis-ing salvation

Another Tragedie d’amour appearing on life’s stage And again he hears the

raven’s cry…

I’m strucked down without warning

With your words like cyanide

She left me In the morning but forever I will

Ride

And forever ride…

Suddenly I’m lost inside tremendous aberra-tion

Songs that used to make me glad now make me wanna cry Restlessly I’m walking

empty streets up to The station

Standing there in silence as the trains keep

Passing by And he turns his face towards the sky…

The stars fade in the dawning.

But the door’s still opened wide

And still I am adorning, but forever I will ride

And forever I ride…

In love from the first time that I saw you and the fire in your eyes Take me to your sea of flowers Hold me as the wind shakes the rye

Lady of the Lake: I long to be with you Burning streams like ours cannot

disband The mist it spreads your name in early morning dew Forever shall you be Queen of the Land

Incense leaving trails of smoke A vision of us fasting our hands Angels laying

siege to my heart and I shall not longer withstand

Lady of the Lake: I long to be with you This love of ours will never ever end

May the silver moon make alt our dreams come true Forever shall you be Queen of the Land

Hear the song of the waves

Storm’s calling up thunder and light

A premature grave overgrown by black lillles

Of night

Hekate arise!

Bring back the love of my life!

Rain falls down, it soaks my cloak on this

Cold grey morning

I missed the last train that could have me Taken back to you!

There’s no use in staying here waiting for

The dawning

The fool Just saddles up again as if he

Always knew

And again he hears the raven’s cry

Як осінній вітер сильно дме в повзучі спустошення

Я не був готовий знайти долю в стані гніву

Колись кохання здавалося мені таким сильним, що обіцяло порятунок

Ще одна Tragedie d’amour з’являється на сцені життя І знову він чує

крик ворона...

Мене вбили без попередження

З твоїми словами, як ціанід

Вона покинула мене вранці, але я назавжди

Покататися

І вічно їздити…

Раптом я гублюся всередині величезної аберації

Пісні, які раніше мене радували, тепер змушують мене плакати Неспокійно я іду

пусті вулиці до вокзалу

Стоять у тиші, поки йдуть потяги

Проходячи повз І він повертає обличчя до неба…

Зорі згасають на світанні.

Але двері все одно відчинені навстіж

І досі я прикрашаю, але вічно буду їздити

І вічно я їду…

Закоханий з першого разу, коли я побачив тебе, і вогонь у твоїх очах. Відведи мене до моря твого квітів. Тримай мене, як вітер жито струшує

Леді Озера: я бажаю бути з тобою Палаючі потоки, як наш не може

розпустити Туман, він розповсюджує твоє ім’я в ранній росі. Назавжди ти будеш королевою країни

Пахощі залишають сліди диму Бачення нас постять наші руки Ангели покладають

облогу мого серця, і я більше не витримаю

Леді Озера: я бажаю бути з тобою Ця наша любов ніколи не закінчиться

Нехай срібний місяць здійснить наші мрії Назавжди ти будеш королевою країни

Почуйте пісню хвиль

Буря кличе грім і світло

Передчасна могила, поросла чорним Ліллем

Ніч

Геката вставай!

Поверни кохання мого життя!

Дощ падає, він промочує мій плащ на цьому

Холодний сірий ранок

Я пропустив останній потяг, на якому мене могли відвезти до вам!

Немає сенсу залишатися тут і чекати

Світанок

Дурень просто знову сідлає, ніби він

Завжди знав

І знову він чує крик ворона