Tornerò ad amare - Annalisa

Fermo restando che gli alberi piangono foglie in autunno

Son certa che presto tornerò ad amare

Sì, tornerò ad amare anche me

Finalmente

Hai rimesso tutto apposto

Senza chiedermi il permesso

Capovolto il mio mondo

Mentre ancora ero dentro

E' cambiata all’improvviso la tua voce

E tutto a un tratto anche l’espressione sul tuo viso

Non è più la stessa

E adesso che sei lontano da me

Fermo restando che gli alberi piangono foglie in autunno

Son certa che presto tornerò ad amare

Sì, tornerò ad amare anche me

Finalmente

E' successo un po' a chiunque

Di sentirsi un giorno dire

«Ho la mente in confusione»

Il cuore inizia a balbettare

Nebbia che di colpo assale

Quella limpida illusione

Di non doversi salutare con la valigia sul portone

E adesso che sei lontano da me

Fermo restando che gli alberi piangono foglie in autunno

Son certa che presto tornerò ad amare

Sì, tornerò ad amare anche me

Finalmente

Resterai un pensiero distante

Che trattiene a sè la maggior parte di quello che ero

Ma non che sarò

Quello che ero, ma non che sarò

Fermo restando che gli alberi piangono foglie in autunno

Son certa che presto tornerò ad amare

Sì, tornerò ad amare anche me

Finalmente

Fermo restando che gli alberi perdono foglie in autunno

E ne avranno di nuova

Tornerò ad amare

Sì, tornerò ad amare anche me

Finalmente

Не дивлячись на те, що дерева восени плачуть листям

Я впевнена, що скоро повернуся до кохання

Так, я знову полюблю себе

Нарешті

Ви повертаєте все на місце

Не питаючи мого дозволу

Перевернув мій світ з ніг на голову

Поки я був ще всередині

Ваш голос раптом змінився

І раптом також вираз вашого обличчя

Це вже не те саме

А тепер, коли ти далеко від мене

Не дивлячись на те, що дерева восени плачуть листям

Я впевнена, що скоро повернуся до кохання

Так, я знову полюблю себе

Нарешті

З кожним потроху траплялося

Якось розповісти

«Мій розум у розгубленості»

Серце починає заїкатися

Туман, що раптово налітає

Ця ясна ілюзія

Щоб не вітати один одного з валізою на дверях

А тепер, коли ти далеко від мене

Не дивлячись на те, що дерева восени плачуть листям

Я впевнена, що скоро повернуся до кохання

Так, я знову полюблю себе

Нарешті

Ти залишишся далекою думкою

Це стримує більшість того, чим я був

Але не те, що я буду

Яким я був, але не тим, яким буду

Не дивлячись на те, що дерева восени плачуть листям

Я впевнена, що скоро повернуся до кохання

Так, я знову полюблю себе

Нарешті

При цьому дерева восени втрачають листя

І у них будуть нові

Я повернуся до кохання

Так, я знову полюблю себе

Нарешті