Обезболил - Анна Седокова

Как же мы так встретились ты скажи,

В мире, где всё соткано изо лжи,

В мире, где так просто всё потерять,

Выбирая не тех опять?

Как же разглядел ты меня в толпе,

И сумел понять, что они не те?

Как же я смогла не испортить всё,

Веря наша любовь спасёт?

Обезболил

Обезболил меня, зашил.

Оказалось

Я умею без боли жить.

Обезболил

Вместо дыма вдыхаю нас.

Обнимаю

И спасибо за то, что спас.

Ночь, такси я пьяная сбегаю от тебя,

Монстры говорят мне: «Не надо разрушать».

Когда слишком хорошо и кажется фальшивым,

Я сажусь в такси и понимаю, как ошиблась.

Белой, белой, белой, белой никогда не стану

Я как героиня самой мыльной мелодрамы.

Каждый день тут трафик из бесчувственных людей

Я не с ними, я не стану, ты мне верь.

Обезболил

Обезболил меня, зашил

Оказалось

Я умею без боли жить

Обезболил

Обезболил меня, зашил.

Оказалось

Я умею без боли жить.

Обезболил

Вместо дыма вдыхаю нас.

Обнимаю

И спасибо за то, что спас.

Як же ми так зустрілися ти скажи,

У світі, де все зіткано з брехні,

У світі, де так просто все втратити,

Вибираючи не тих знову?

Як же ти розгледів мене в натовпі,

І зумів зрозуміти, що вони не ті?

Як же я змогла не зіпсувати все,

Вірячи наше кохання врятує?

Знеболив

Знеболив мене, зашив.

Виявилося

Я вмію без болю жити.

Знеболив

Замість диму вдихаю нас.

Обіймаю

І дякую за те, що врятував.

Ніч, таксі я п'яна втікаю від тебе,

Монстри кажуть мені: "Не треба руйнувати".

Коли надто добре і здається фальшивим,

Я сідаю у таксі і розумію, як помилилася.

Білої, білої, білої, білої ніколи не стану

Я як героїня наймильнішої мелодрами.

Щодня тут трафік із байдужих людей

Я не з ними, я не стану, ти мені вір.

Знеболив

Знеболив мене, зашив

Виявилося

Я вмію без болю жити

Знеболив

Знеболив мене, зашив.

Виявилося

Я вмію без болю жити.

Знеболив

Замість диму вдихаю нас.

Обіймаю

І дякую за те, що врятував.