Утенок - Ани Лорак

Мне на птичьем дворе никогда не везло,

Все бранили меня, ну, а я всем назло

Уходила от них и училась летать, —

Словно, гадкий утенок хотела я лебедем стать.

Припев:

Каждый раз

Я поднимаюсь к своим небесам,

Чтоб ощутить наяву чудеса,

Которых нету на Земле;

Как во сне,

Расправить крылья и в небо взлететь,

Чтобы на Землю с небес посмотреть…

Как жаль, что многим не лететь.

Не лететь.

Неприметной такой я девченкой была

И такой, и сякой заморашкой слыла.

Сказку вспомнила я и сказала себе-

«Чтобы лебедем стать, я должна научиться летать!»

Припев:

Каждый раз

Я поднимаюсь к своим небесам,

Чтоб ощутить наяву чудеса,

Которых нету на Земле;

Как во сне,

Расправить крылья и в небо взлететь,

Чтобы на Землю с небес посмотреть…

Как жаль, что многим не лететь.

Не лететь.

Каждый раз

Я поднимаюсь к своим небесам,

Чтоб ощутить наяву чудеса,

Которых нету на Земле;

Как во сне,

Расправить крылья и в небо взлететь,

Чтобы на Землю с небес посмотреть…

Как жаль, что многим не лететь.

Каждый раз

Я поднимаюсь к своим небесам,

Чтоб ощутить наяву чудеса,

Которых нету на Земле;

Как во сне,

Расправить крылья и в небо взлететь,

Чтобы на Землю с небес посмотреть…

Как жаль, что многим не лететь.

Не лететь.

Мені на пташиному дворі ніколи не щастило,

Усі лаяли мене, ну, а я всім на зло

Відходила від них і вчилася літати, —

Немов, бридке каченя хотіла я лебедем стати.

Приспів:

Кожен раз

Я піднімаюсь до своїх небес,

Щоб відчути наяву чудеса,

Яких немає на Землі;

Як уві сні,

Розправити крила і небо злетіти,

Щоб на Землю з небес подивитися…

Як шкода, що багатьом не полетіти.

Не летіти.

Непримітною такою я дівчинкою була

І такою, і будь-якою заморашкою славилася.

Казку згадала я і сказала собі-

«Щоб лебедем стати, я повинна навчитися літати!»

Приспів:

Кожен раз

Я піднімаюсь до своїх небес,

Щоб відчути наяву чудеса,

Яких немає на Землі;

Як уві сні,

Розправити крила і небо злетіти,

Щоб на Землю з небес подивитися…

Як шкода, що багатьом не полетіти.

Не летіти.

Кожен раз

Я піднімаюсь до своїх небес,

Щоб відчути наяву чудеса,

Яких немає на Землі;

Як уві сні,

Розправити крила і небо злетіти,

Щоб на Землю з небес подивитися…

Як шкода, що багатьом не полетіти.

Кожен раз

Я піднімаюсь до своїх небес,

Щоб відчути наяву чудеса,

Яких немає на Землі;

Як уві сні,

Розправити крила і небо злетіти,

Щоб на Землю з небес подивитися…

Як шкода, що багатьом не полетіти.

Не летіти.