Как в детстве - Ани Лорак

Не было и нету между нами

Самого обычного тепла

Мы с тобою это знали сами

Не надо слов, мне не нужны слова.

Они не смогут оправдать моей потери,

Они не в силах нас вернуть в ту нашу первую весну.

Слова, как листья облетели,

Не верю я ни одному, мы оба знаем почему.

Припев:

Как в детстве мы вместе летали

В заоблачные дали и мечтали,

Что в небе есть место

Для будущей любви,

Как птицы мы в небе парили

И, чтобы там они не говорили,

Мы все-таки были счастливыми людьми.

Не было и нету между нами

Самой удивительной мечты.

С добрыми, как в сказке чудесами,

Которых так хотели я и ты.

Как в детстве я боюсь, что в сказку не вернусь,

Что нужно будет жить всегда в жестоком мире

И тогда я за него молюсь, и затихает грусть.

Ему я верю одному, мы оба знаем почему.

Припев:

Как в детстве мы вместе летали

В заоблачные дали и мечтали,

Что в небе есть место

Для будущей любви,

Как птицы мы в небе парили

И, чтобы там они не говорили,

Мы все-таки были счастливыми людьми.

Как в детстве мы вместе летали

В заоблачные дали и мечтали,

Что в небе есть место

Для будущей любви,

Как птицы мы в небе парили

И, чтобы там они не говорили,

Мы все-таки были счастливыми людьми.

Не було і немає між нами

Найзвичайнішого тепла

Ми з тобою це знали самі

Не треба слів, мені не потрібні слова.

Вони не зможуть виправдати моєї втрати,

Вони не в силах нас повернути в ту першу весну.

Слова, як листя облетіло,

Не вірю я жодному, ми знаємо чому.

Приспів:

Як у дитинстві ми разом літали

В похмарні дали і мріяли,

Що в небі є місце

Для майбутнього кохання,

Як птахи ми в небі ширяли

І, щоб там вони не говорили,

Ми все-таки були щасливими людьми.

Не було і немає між нами

Найдивовижнішої мрії.

З добрими, як у казці чудесами,

Яких так хотіли я і ти.

Як у дитинстві я боюся, що в казку не повернуся,

Що треба буде жити завжди в жорсткому світі

І тоді я за нього молюся, і затихає смуток.

Йому я вірю одному, ми обоє знаємо чому.

Приспів:

Як у дитинстві ми разом літали

В похмарні дали і мріяли,

Що в небі є місце

Для майбутнього кохання,

Як птахи ми в небі ширяли

І, щоб там вони не говорили,

Ми все-таки були щасливими людьми.

Як у дитинстві ми разом літали

В похмарні дали і мріяли,

Що в небі є місце

Для майбутнього кохання,

Як птахи ми в небі ширяли

І, щоб там вони не говорили,

Ми все-таки були щасливими людьми.