Изгой - Ани Лорак

Я расскажу вам сонет,

О том, как жил поэт,

Писал свои стихи

О том, о чем болит.

Теперь он позабыт,

Чернилами облит.

Такой простой сюжет.

Припев:

Не славу принесло перо…

Поэту было все равно,

Что сделают с его трудом.

Пусть будет на костре сожжен,

Или закончит весь процесс

Какой-нибудь Дантес.

Но прокаженный и слепой,

Сраженный черной клеветой,

Не нужный собственной стране,

Любим в далекой стороне

Поэт с судьбою не простой —

Изгой.

Боль недопетой строки

На брошенных листах

Приводит в жуткий страх

Официальных лиц.

Но даже черный прах

Неизданных страниц

Сорвет слезу с ресниц.

Припев:

Не славу принесло перо…

Поэту было все равно,

Что сделают с его трудом.

Пусть будет на костре сожжен,

Или закончит весь процесс

Какой-нибудь Дантес.

Но прокаженный и слепой,

Сраженный черной клеветой,

Не нужный собственной стране,

Любим в далекой стороне

Поэт с судьбою не простой —

Изгой.

Но прокаженный и слепой,

Сраженный черной клеветой,

Не нужный собственной стране,

Любим в далекой стороне

Поэт с судьбою не простой

Не славу принесло перо…

Поэту было все равно,

Что сделают с его трудом.

Пусть будет на костре сожжен,

Или закончит весь процесс

Какой-нибудь Дантес.

Но прокаженный и слепой,

Сраженный черной клеветой,

Не нужный собственной стране,

Любим в далекой стороне

Поэт с судьбою не простой —

Изгой.

Я розповім вам сонет,

Про те, як жив поет,

Писав свої вірші

Про те, про що болить.

Тепер він забутий,

Чорнилами облитий.

Такий простий сюжет.

Приспів:

Неславу принесло перо…

Поетові було все одно,

Що зроблять з його працею.

Нехай буде на багатті спалений,

Або закінчить весь процес

Якийсь Дантес.

Але прокажений і сліпий,

Вражений чорним наклепом,

Не потрібний власній країні,

Любимо у далекій стороні

Поет із долею не простий —

Вигнанець.

Біль недоспіваного рядка

На кинутих листах

Наводить у жахливий страх

Офіційні особи.

Але навіть чорний порох

Невиданих сторінок

Зірве сльозу з вій.

Приспів:

Неславу принесло перо…

Поетові було все одно,

Що зроблять з його працею.

Нехай буде на багатті спалений,

Або закінчить весь процес

Якийсь Дантес.

Але прокажений і сліпий,

Вражений чорним наклепом,

Не потрібний власній країні,

Любимо у далекій стороні

Поет із долею не простий —

Вигнанець.

Але прокажений і сліпий,

Вражений чорним наклепом,

Не потрібний власній країні,

Любимо у далекій стороні

Поет із долею непростий

Неславу принесло перо…

Поетові було все одно,

Що зроблять з його працею.

Нехай буде на багатті спалений,

Або закінчить весь процес

Якийсь Дантес.

Але прокажений і сліпий,

Вражений чорним наклепом,

Не потрібний власній країні,

Любимо у далекій стороні

Поет із долею не простий —

Вигнанець.