Dans les vallées eternelles - Angellore

While crossing those mourning lands

In eternal vale of tears

Missing the soothing caress of the sun

My grieved soul wanders and cries

And will never be lightened anymore

O, swallowed pride in the dark

An inner suffering leaves me breathless

My sight is invaded by ruins

Forgotten stones are weeping in the night

Frozen memories of an eternal realm of pain

Frozen memories…

Will this haven of despair be my eternal jail?

My heart beats faster while feeling this sorrow

In this eternal vale of tears, I stare at my fallen soul

In this eternal vale of tears lies an angel that

breathes no more!

Death and loss

Those calling to me

Funeral life is my endless agony

Переходячи ті скорботні землі

У вічній долині сліз

Не вистачає заспокійливої ​​ласки сонця

Моя скорботна душа блукає і плаче

І ніколи більше не буде світліше

О, проковтнула гордість у темряві

Внутрішнє страждання залишає мене без дихання

Мій зір переповнюють руїни

Уночі плачуть забуті камені

Застиглі спогади про вічне царство болю

Заморожені спогади…

Чи стане ця гавань відчаю моєю вічною в’язницею?

Моє серце б’ється швидше, відчуваючи цю скорботу

У цій вічній долині сліз я дивлюся на свою занепалу душу

У цій вічній долині сліз лежить ангел, який

більше не дихає!

Смерть і втрата

Ті, хто дзвонить мені

Похоронне життя — це моя нескінченна агонія