Réveille-Toi ! - Ange

Mille excuses si je suis en retard

Mais j’attendais que les enfants s’endorment;

Il a fallu raconter une histoire…

Quand le gardien a fait chanter la grille

De ton caveau nimbé de brouillard

Alors je me suis avancé sans bruit…

Mille excuses si je suis en retard

Mais les enfants t’ont revue sur l’album;

Ton cimetière laisse une allure de square !

La vie s’allume d’une rivière de diamants

Quand ma pensée effeuille ton automne

Je suis venu me conduire en amant

Réveille-toi !

Réveille-toi !

Je veux que ce coït fasse que tu ressuscite

Et qu’il suscite en toi des instants de velours !

Réveille-toi !

Je ne suis pas venu caresser une légende

Mais un être dont la seule beauté

Étoufferait l'éclair de l’orage, les épées du soleil !

Réveille-toi !

Je veux que mon envie dépoussière ton hymen

A grands coups de tendresse

Qu’il oublie sur ta peau l’ombre de mes désirs…

Réveille-toi !

J’entame un long chorus de liquide vagabond

Sur ta chair à musique…

Non !

Non !

Non !

Je ne crois plus en ce coma éternel

Tombé, comme un satyre

Détenant le plaisir que tu avais de vivre…

Réveille-toi !

Écarte tes paupières

Je veux revoir tes pleurs me parler d’une joie

Que nous avons perdue…

Réveille-toi !

Réveille-toi !

Tu m’entends, dis?

Je te pénètre, te chavire, te respire, t’enfouis !!!

JE T’AIME !!!

JE T’AIME !!!

JE T’AIME !!!

Mille excuses si je suis en retard

Mais les enfants t’ont revue sur l’album;

Un feu follet vient brûler leur mémoire !

Quand le gardien a fait chanter la grille

De ton caveau nimbé de brouillard

Alors je me suis avancé sans bruit !

La vie s’allume d’une rivière de diamants

Quand ma pensée effeuille ton automne…

Je suis venu déborder ton divan !

Тисяча вибачення, якщо я запізнився

Але я чекав, поки діти заснуть;

Треба було розповісти історію...

Коли воротар змусив заспівати ворота

З твого закутаного туманом склепіння

Тому я тихенько рухався вперед...

Тисяча вибачення, якщо я запізнився

Але діти знову побачили вас на альбомі;

Твоє кладовище схоже на площу!

Життя загоряється від діамантової річки

Коли моя думка покине твоє падіння

Я прийшов вести себе як коханець

Прокидайся !

Прокидайся !

Я хочу, щоб це коїтус змусило вас воскреснути

І нехай воно пробудить у вас хвилини оксамиту!

Прокидайся !

Я не прийшов гладити легенду

Але істота, єдина краса якої

Придушили б блискавки грози, мечі сонця!

Прокидайся !

Я хочу, щоб моя заздрість обтерла твою пліву

З великими штрихами ніжності

Нехай він забуде на твоїй шкірі тінь моїх бажань...

Прокидайся !

Починаю довгий хор блукаючої рідини

На вашому музичному кріслі...

Ні!

Ні!

Ні!

Я більше не вірю в цю вічну кому

Упав, як сатир

Зберігаючи задоволення від життя...

Прокидайся !

Розсунути повіки

Я хочу бачити, як твої сльози говорять мені про радість

Що ми втратили...

Прокидайся !

Прокидайся !

Ти мене чуєш, скажи?

Я проникаю в тебе, перевертаю тебе, дихаю тобою, ховаю тебе!!!

ТИ МЕНІ ПОДОБАЄШСЯ !!!

ТИ МЕНІ ПОДОБАЄШСЯ !!!

ТИ МЕНІ ПОДОБАЄШСЯ !!!

Тисяча вибачення, якщо я запізнився

Але діти знову побачили вас на альбомі;

Огонь приходить, щоб спалити їм пам'ять!

Коли воротар змусив заспівати ворота

З твого закутаного туманом склепіння

Так я тихенько рухався вперед!

Життя загоряється від діамантової річки

Коли моя думка покидає твоє падіння...

Я прийшов переповнити твій диван!