Страдание - Андрей Миронов

Я ходил по белу свету, знался с умными людьми,

Счастье есть, и счастья нету, есть любовь, и нет любви.

Уж я к ней и так и этак, со словами и без слов,

Обломал немало веток, наломал немало дров,

Обломал немало веток, наломал немало дров.

Вроде гляну, все в порядке, а выходит ерунда

Уместились на трехрядке все страданья в три ряда.

Уж я к ней и так и этак, со словами и без слов,

Обломал немало веток, наломал немало дров,

Обломал немало веток, наломал немало дров.

Все бы ты гармошка пела, переборами звеня,

А кому какое дело, что на сердце у меня.

Уж я к ней и так и этак, со словами и без слов,

Обломал не мало веток, наломал не мало дров.

Ни хозяйки, ни усадьбы до чего же не везет,

У людей сплошные свадьбы, у меня сплошной развод.

Уж я к ней и так и этак, со словами и без слов,

Обломал немало веток, наломал немало дров,

Обломал немало веток, наломал немало дров.

Я ходив білим світом, знався з розумними людьми,

Щастя є, і щастя нема, є любов, і немає любові.

Я вже до неї так і так, зі словами і без слів,

Обламав чимало гілок, наламав чимало дров,

Обламав чимало гілок, наламав чимало дров.

Наче гляну, все гаразд, а виходить нісенітниця

Помістилися на трирядці всі страждання у три ряди.

Я вже до неї так і так, зі словами і без слів,

Обламав чимало гілок, наламав чимало дров,

Обламав чимало гілок, наламав чимало дров.

Все б ти гармошка співала, переборами ланки,

А кому яка річ, що на серці у мене.

Я вже до неї так і так, зі словами і без слів,

Обламав багато гілок, наламав багато дров.

Ні господині, ні садиби до чого не щастить,

У людей суцільні весілля, у мене суцільне розлучення.

Я вже до неї так і так, зі словами і без слів,

Обламав чимало гілок, наламав чимало дров,

Обламав чимало гілок, наламав чимало дров.