Остров невезения (Из х/ф "Бриллиантовая рука") - Андрей Миронов

Весь покрытый зеленью,

Абсолютно весь

Остров невезения

В океане есть.

Остров невезения

В океане есть.

Весь покрытый зеленью,

Абсолютно весь

Там живут несчастные

Люди дикари.

На лицо ужасные

Добрые внутри.

На лицо ужасные

Добрые внутри.

Там живут несчастные

Люди дикари.

Что они не делают

Не идут дела.

Видно в понедельник

Их мама родила.

Видно в понедельник

Их мама родила.

Что они не делают

Не идут дела.

Крокодил не ловится

Не растет кокос

Плачут, богу молятся

Не жалея слез.

Плачут, богу молятся

Не жалея слез.

Крокодил не ловится

Не растет кокос

Вроде не бездельники

И могли бы жить

Им бы понедельники

Взять и отменить

Им бы понедельники

Взять и отменить

Вроде не бездельники

И могли бы жить

Как назло на острове

Нет календаря

Ребятня и взрослые

Пропадают зря

Ребятня и взрослые

Пропадают зря

На проклятом острове

Нет календаря

По такому случаю

С ночи до зари

Плачут невезучие

Люди дикари

И рыдают бедные

И клянут беду,

В день какой неведомо

В никаком году.

Весь покритий зеленню,

Абсолютно весь

Острів невдачі

У океані є.

Острів невдачі

У океані є.

Весь покритий зеленню,

Абсолютно весь

Там живуть нещасні

Люди дикуни.

На обличчя жахливі

Добрі всередині.

На обличчя жахливі

Добрі всередині.

Там живуть нещасні

Люди дикуни.

Що вони не роблять

Не йдуть справи.

Видно у понеділок

Їхня мама народила.

Видно у понеділок

Їхня мама народила.

Що вони не роблять

Не йдуть справи.

Крокодил не ловиться

Не росте кокос

Плачуть, богу моляться

Не шкодуючи сліз.

Плачуть, богу моляться

Не шкодуючи сліз.

Крокодил не ловиться

Не росте кокос

Начебто не ледарі

І могли б жити

Їм би понеділки

Взяти та скасувати

Їм би понеділки

Взяти та скасувати

Начебто не ледарі

І могли б жити

Як на зло на острові

Ні календаря

Діти та дорослі

Зникають даремно

Діти та дорослі

Зникають даремно

На проклятому острові

Ні календаря

З такої нагоди

З ночі до зорі

Плачуть невдачливі

Люди дикуни

І плачуть бідні

І клянуть лихо,

В день який невідомо

У жодному році.