Nimm meine Hand - Andreas Bourani

Du bist zu müde, zu farblos.

Du fällst kaum auf im Grau der Stadt.

Im Kopf sind nur Steine,

die irgendwer vergessen hat.

Lass los was Dich festhält,

was Dich vom Abheben abhält.

Nimm meine Hand!

Wir balancieren über Dächer und Städte.

Wir lassen uns fallen

und landen da wo der Wind uns hin trägt.

Uns kann nichts passieren.

Wir lassen alles was schwer ist einfach hier.

Die Stadt frisst gern Träume,

sie hat auch deinen aufgesaugt.

Es warten schon neue

auf einen Träumer, der sich traut

Lass los was Dich festhält,

was Dich vom Abheben abhält.

Nimm meine Hand!

Wir balancieren über Dächer und Städte.

Wir lassen uns fallen

und landen da wo der Wind uns hin trägt.

Uns kann nichts passieren

Wir lassen alles was schwer ist einfach hier.

Nimm meine Hand!

Wir balancieren über Dächer und Städte.

Wir lassen uns fallen

und landen da wo der Wind uns hin trägt.

Uns kann nichts passieren

Wir lassen alles was schwer ist einfach hier.

Ти надто втомлений, надто безбарвний.

Ви майже не виділяєтеся серед сірого міста.

У голові тільки каміння

що хтось забув.

Відпустіть те, що вас тримає

що вам заважає злетіти.

Візьми мою руку!

Ми балансуємо над дахами та містами.

Ми дозволили собі впасти

і землю, куди нас несе вітер.

З нами нічого не може статися.

Ми залишаємо тут усе складне.

Місто любить їсти мрії

вона висмоктала і твій.

Нові вже чекають

мрійнику, який сміє

Відпустіть те, що вас тримає

що вам заважає злетіти.

Візьми мою руку!

Ми балансуємо над дахами та містами.

Ми дозволили собі впасти

і землю, куди нас несе вітер.

З нами нічого не може статися

Ми залишаємо тут усе складне.

Візьми мою руку!

Ми балансуємо над дахами та містами.

Ми дозволили собі впасти

і землю, куди нас несе вітер.

З нами нічого не може статися

Ми залишаємо тут усе складне.