Wenn Corinna weint - Andrea Jürgens

Abends um acht kam sein Anruf.

Corinna war grad' nicht da.

Jedoch er kannte mich ja als ihre Freundin.

Heut' noch hoer' ich seine Stimme.

— Er sagte: «Ich komm' zurueck.

Die Arbeit hier bringt kein Glueck, weil ich allein bin.

Ich freute mich fuer Corinna, da sie ihn wiederseh’n kann.

Sie hat so lange gewartet darauf.

Er sagte: «Ich fahr' zu ihr durch die Nacht.

Und bis der Morgen erwacht, pa' bitte gut auf sie auf !»

«Wenn Corinna weint, sag' ihr, da ich sie liebe.

Ich denke immer nur an sie.

Wenn Corinna weint, sag' ihr, wir seh’n uns wieder,

Denn Traeume sterben nie.»

Am naechsten Morgen um sieben — Corinna sagte zu mir:

«Warum ist er noch nicht hier?

Was ist geschehen ?»

Sie hatte gar nicht geschlafen.

Sie hat gewartet auf ihn.

Stunde um Stunde verging, was war geschehen?

Spaeter las man in der Zeitung, da er auf nassem Asphalt

Zu schnell fuhr und die Kontrolle verlor.

Als sie ihn fanden, war es schon zu spaet.

Jedoch ein Leben lang klingt mir seine Stimme im Ohr:

«Wenn Corinna weint, sag' ihr, da ich sie liebe.

Ich denke immer nur an sie.

Wenn Corinna weint, sag' ihr, wir seh’n uns wieder,

Denn Traeume sterben nie.»

«Wenn Corinna weint, sag' ihr, da ich sie liebe.

Ich denke immer nur an sie.

Wenn Corinna weint, sag' ihr, wir seh’n uns wieder,

Denn Traeume sterben nie.»

Його дзвінок надійшов о восьмій вечора.

Корінни в цей момент не було.

Проте він упізнав мене як її друга.

Сьогодні я все ще чую його голос.

— Він сказав: «Я повернуся.

Робота тут не приносить щастя, бо я одна.

Я був радий за Корінну, тому що вона знову може його побачити.

Вона так довго цього чекала.

Він сказав: «Я буду їздити до неї всю ніч.

І поки не прокинеться вранці, будь ласка, бережіть її!»

«Якщо Корінна плаче, скажи їй, що я її люблю.

Я завжди думаю тільки про неї.

Коли Корінна заплаче, скажи їй, що ми ще побачимось

Тому що мрії ніколи не вмирають».

Наступного ранку о сьомій — Корінна сказала мені:

«Чому його ще немає?

Що сталося ?"

Вона взагалі не спала.

Вона чекала на нього.

Минула година за годиною, що сталося?

Пізніше ви прочитали в газеті, що він був на мокрому асфальті

Їхав занадто швидко і втратив керування.

Коли його знайшли, було вже пізно.

Проте його голос лунає мені у вусі все життя:

«Якщо Корінна плаче, скажи їй, що я її люблю.

Я завжди думаю тільки про неї.

Коли Корінна заплаче, скажи їй, що ми ще побачимось

Тому що мрії ніколи не вмирають».

«Якщо Корінна плаче, скажи їй, що я її люблю.

Я завжди думаю тільки про неї.

Коли Корінна заплаче, скажи їй, що ми ще побачимось

Тому що мрії ніколи не вмирають».