Caroline Caroline - Bourvil

Voilà huit heures qui sonnent, c’est dimanche coco

Déjà l’soleil rayonne à travers les rideaux

J’ai touché ma quinzaine, si tu le veux tantôt

Nous irons à Vincennes, dîner au bord de l’eau

Vite en bas du lit, passe moi mes habits

Et jetons du jus dans Paris

Caroline, Caroline, mets tes p’tits souliers vernis

Ta robe blanche des dimanches

Et ton grand chapeau fleuri

Caroline, Caroline, t’arrête pas comme ça en ch’min

Marche plus vite, ma petite

Tu vas nous faire rater l’train

Installons-nous ma chère sur le bord du talus

Mets un journal par terre, on va manger là-d'ssus

Pourquoi qu’tu fais la tête?

Tu n’as qu'à faire comme moi

Quand on n’a pas d’fourchettes, on mange avec les doigts

T’as fini déjà, ah !

quel estomac

Où qu’t’as donc fourré tout ça?

Caroline, Caroline, on a tout d’même bien dîné

Plus personne, viens mignonne

C’est l’moment d’aller s’prom’ner

Caroline, Caroline, les p’tits oiseaux font cui-cui

Sur la mousse, fraîche et douce

Moi j’le ferais bien aussi

Mais là-bas il y a la fête, j’entends l’accordéon

Prépare tes gambettes, on va faire un boston

J’cède à tous tes caprices, j’te paie un mirliton

Un cochon d’pain d'épice, ous' qu’il y a mon nom

Tu le mangeras

Quand j’serai pas là

Ça t’fera penser à moi

Caroline, Caroline, relève ta jupe en dansant

Aie d’l’allure, va en mesure

On s’croirait chez l’Président

Caroline, Caroline, qu’est c’qu’ils ont à nous r’garder?

Tu m’fais honte, allons, r’monte

Ton pantalon qu’est tombé

C’est pas d’chance, ma poulette, voilà qu’il tombe de l’eau

Mets ta jupe sur ta tête pour garer ton chapeau

Moi j’te suis par derrière, ta ch’mise dépasse un peu

Mais, grâce à ta bannière, j’te perdrai pas des yeux

Nous v’là arrivés

C’qu’on est éreinté

C’est pas trop tôt d’se reposer

Caroline, Caroline, Ah !

c’qu’on est bien dans son lit

Tu soupires, tu veux rire

Ça c’est pas pour aujourd’hui

Caroline, Caroline, veux-tu bien r’tirer ta main

Pas d’tapage, si t’es sage

Ça s’ra pour dimanche prochain

Вже восьма година, недільний кокос

Вже сонце світить крізь штори

Я вичерпав свої два тижні, якщо хочеш швидше

Ми підемо до Вінсенна, обідаємо біля води

Швидко вставай з ліжка, дай мені мій одяг

І жетони соку в Парижі

Керолайн, Керолайн, взуй свої маленькі лаковані черевички

Твоя недільна біла сукня

І твій великий квітчастий капелюх

Керолайн, Керолайн, не зупиняйся так по дорозі

Ходи швидше, мій маленький

Ти змусиш нас спізнитися на потяг

Сядемо любий на край набережної

Покладіть газету на підлогу, ми будемо їсти на ній

Чому ти дуйся?

Ти просто повинен робити так, як я

Коли у нас немає вилок, ми їмо пальцями

Ви вже закінчили, ах!

який шлунок

Куди ти все це напхала?

Керолайн, Керолайн, ми все-таки добре вечеряли

Ніхто не пішов, давай милий

Настав час гуляти

Керолайн, Керолайн, пташечки гуглить

На моху прохолодно і солодко

Я б теж це зробив

Але там вечірка, я чую акордеон

Готуйте ноги, ми зробимо бостон

Я піддаюся всім вашим примхам, плачу вам мирлітон

Пряниковий порося, де моє ім’я

ти будеш це їсти

Коли мене там не буде

Це змусить вас думати про мене

Керолайн, Керолайн, підійми свою спідницю, танцюючи

Майте темп, йдіть вчасно

Це як бути в будинку президента

Керолайн, Керолайн, що вони мають дивитися на нас?

Ти соромиш мене, давай, підійди нагору

Твої штани, які впали

Нещасть, моя пташеня, вода падає

Надіньте спідницю на голову, щоб припаркувати капелюх

Я, я слідую за тобою ззаду, твоя сорочка трохи стирчить

Але завдяки твоєму прапору я не буду втрачати тебе з поля зору

Ми прибули сюди

Що ми виснажені

Відпочивати ще не рано

Керолайн, Керолайн, ах!

як ми добре в ліжку

Ти зітхаєш, хочеш сміятися

Це не на сьогодні

Керолайн, Керолайн, відніми свою руку

Без метушні, якщо у вас все добре

Це буде на наступну неділю