Утопия - Анастасия Спиридонова

Куплет 1

Делаю шаг тебе навстречу словно канатоходец

Может быть кто-то скажет: «Зря…»

Тихо самой себе отвечу — в холоде серых улиц

Только его искала я

Припев

Он же Вселенная моя!

Он — утопия.

Он же Вселенная, а я его копия!

Я не могу.

Меня тянет к нему

Силой сладкого опия

Куплет 2

«Ты от него беги.

Не стоит!»

Это пустые фразы, крики людей случайных вслед

Просто свои шаги ускорю

Если решила сразу, значит путей обратных нет

Припев

Он же Вселенная моя!

Он — утопия.

Он же Вселенная, а я его копия!

Я не могу.

Меня тянет к нему

Силой сладкого опия

Он же Вселенная моя!

Он — утопия.

Он же Вселенная, а я его копия!

Я не могу.

Меня тянет к нему

Силой сладкого опия

Он же Вселенная моя!

Он же Вселенная моя!

Он — утопия.

Он же Вселенная, а я его копия!

Я не могу.

Меня тянет к нему

Силой сладкого опия

Куплет 1

Роблю крок тобі назустріч наче канатоходець

Можливо хтось скаже: «Дарма…»

Тихо самій собі відповім у холодному сірому вулиці

Тільки його шукала я

Приспів

Він ж Всесвіт мій!

Він — утопія.

Він же Всесвіт, а я його копія!

Я не можу.

Мене тягне до нього

Силою солодкого опію

Куплет 2

«Ти від нього біжи.

Не варто!»

Це порожні фрази, вигуки людей випадкових слідом

Просто свої кроки прискорю

Якщо вирішила одразу, значить шляхів зворотних немає

Приспів

Він ж Всесвіт мій!

Він — утопія.

Він же Всесвіт, а я його копія!

Я не можу.

Мене тягне до нього

Силою солодкого опію

Він ж Всесвіт мій!

Він — утопія.

Він же Всесвіт, а я його копія!

Я не можу.

Мене тягне до нього

Силою солодкого опію

Він ж Всесвіт мій!

Він ж Всесвіт мій!

Він — утопія.

Він же Всесвіт, а я його копія!

Я не можу.

Мене тягне до нього

Силою солодкого опію