Легко Дышать - Анастасия Спиридонова

Ночь за окном в огнях не даст уснуть и плачет в окна лето.

Я на куски внутри и всё болит, и сердце стонет.

Празднуй!

Счастлив ты теперь…

Я не боюсь тебя, смотри в глаза и повторяй ещё раз —

Мы разлетаемся по полюсам, по разным коридорам.

Пусть догорит дотла, раз не было простым и настоящим

Искусственное счастье.

Припев:

Глаза закрываю, мне в мире вдвоём так тесно.

Тебя забываю, как ноты, что мимо сердца.

Тебя забываю, сжигаю, из сердца отпуская.

И, знаешь опять, мне так легко дышать.

Ты моё прошлое бери себе и помни, если хочешь.

Благословляю, милый, на любовь, на всё, что ты попросишь.

Мне оставляй покой и мои крылья порванные в клочья.

Прощаясь этой ночью.

Припев:

Глаза закрываю, мне в мире вдвоём так тесно.

Тебя забываю, как ноты, что мимо сердца.

Тебя забываю, сжигаю, из сердца отпуская.

И, знаешь опять, мне так легко дышать.

Так легко дышать…

Тебя забываю, сжигаю, из сердца отпуская.

И, знаешь опять, мне так легко дышать…

Ніч за вікном в вогнях не дасть заснути і плаче у вікна літо.

Я на шматки всередині і все болить, і серце стогне.

Святкуй!

Щасливий ти тепер…

Я не боюся тебе, дивися в очі і повторюй ще раз —

Ми розлітаємося по полюсах, по різних коридорах.

Нехай догорить вщент, якщо не було простим і справжнім

Штучне щастя.

Приспів:

Очі заплющую, мені в світі вдвох так тісно.

Тебе забуваю, як ноти, що повз серце.

Тебе забуваю, спалюю, із серця відпускаючи.

І, знаєш, мені так легко дихати.

Ти моє минуле бери собі і пам'ятай, якщо хочеш.

Благословляю, любий, на любов, на все, що ти попросиш.

Мені залишай спокій і мої крила порвані на шматки.

Прощаючись цієї ночі.

Приспів:

Очі заплющую, мені в світі вдвох так тісно.

Тебе забуваю, як ноти, що повз серце.

Тебе забуваю, спалюю, із серця відпускаючи.

І, знаєш, мені так легко дихати.

Так легко дихати.

Тебе забуваю, спалюю, із серця відпускаючи.

І, знаєш знову, мені так легко дихати.