Тесно - Anacondaz, Зимавсегда

Мне тесно в теле твоем, так мало места

Оно лениво погружается в кресло

Со скоростью пара кликов в секунду

Движется к выходным

Мне так скучно в теле твоем, так душно под маской

Какой-то дядя водит по доске указкой

Описывает успех, и все хлопают дружно

Иногда мне даже кажется, что мне это нужно

Такое большое, тяжелое сердце

В нем луна-парк, и "Артек", и "Освенцим"

Картины детства, смех, робость и интуиция

Оно вместит в себя все и за всех будет биться

Душа так широка и необъятна

В ней можно спрятаться, а можно спрятать

Целый мир плевков, обмана и обидных слов

Она примет это все и будет играть дальше соло

И только в голову увы не лезет

Ни светлых мыслей о завтра, ни веселых песен

Только мания жить комфортно и уютно

А не как жирная муха в чужой тарелке супа

Внутренний голос говорит мне: а может зря все

Посмотри в какой компостной яме оказался

Я говорю: так будет лучше нам и мы прорвемся

А он талдычит о своем все:

Мне тесно в теле твоем, так мало места

Оно лениво погружается в кресло

Со скоростью пара кликов в секунду

Движется к выходным

Мне так скучно в теле твоем, так душно под маской

Какой-то дядя водит по доске указкой

Описывает успех, и все хлопают дружно

Иногда мне даже кажется, что мне это нужно

Этот тяжелый булыжник мог быть заложен в кладке

Стены собора старой Европы или в кельтском замке

Мог лежать на дне Байкала или вершине Эльбруса

Но по воле судьбы он попал в строительный мусор

Быть брошенным в окно автомобиля патрульной службы

Похоже, единственный способ ощутить себя нужным

Короткий трип в реальность из мира тесных рамок

Полностью во власти случая и в руках хулигана

Меня окружают препятствия и высокие барьеры

Тесный город, тесная квартира, тесное тело

Тесное все, но если б не это, я постарался бы

Занять собой все отведенное мне чудом пространство

Подобно газу из конфорки быстро и еле слышно

Я просочился бы в самые дальние щели и ниши

Чья-то рука бесцеремонно тянет спичку к соплу

И я исчезаю, вспыхнув, в одно мгновенье ока

Внутренний голос говорит мне: руби с плеча

Нет никаких «если» и «вдруг» - есть «здесь» и «сейчас»

Я отвечаю: да ладно, все само срастется

А он талдычит о своем все:

Мне тесно в теле твоем, так мало места

Оно лениво погружается в кресло

Со скоростью пара кликов в секунду

Движется к выходным

Мне так скучно в теле твоем, так душно под маской

Какой-то дядя водит по доске указкой

Описывает успех, и все хлопают дружно

Иногда мне даже кажется, что мне это нужно

Мені тісно в тілі твоєму, так мало місця

Воно ліниво занурюється в крісло

Зі швидкістю пари кліків за секунду

Рухає до вихідних

Мені так нудно в твоєму тілі, так душно під маскою

Якийсь дядько водить по дошці вказівкою

Описує успіх, і всі ляскають дружно

Іноді мені навіть здається, що це мені потрібно

Таке велике, тяжке серце

У ньому луна-парк, і "Артек", і "Освенцім"

Картини дитинства, сміх, боязкість та інтуїція

Воно вміщає все і за всіх битися

Душа така широка і неосяжна

У ній можна сховатись, а можна сховати

Цілий світ плювків, обману та образливих слів

Вона прийме це все і гратиме далі соло

І тільки в голову на жаль не лізе

Ні світлих думок про завтра, ні веселих пісень

Тільки манія жити комфортно та затишно

А не як жирна муха у чужій тарілці супу

Внутрішній голос каже мені: а може, даремно все

Подивись у якій компостній ямі виявився

Я говорю: так буде краще нам і ми прорвемося

А він говорить про своє все:

Мені тісно в тілі твоєму, так мало місця

Воно ліниво занурюється в крісло

Зі швидкістю пари кліків за секунду

Рухає до вихідних

Мені так нудно в твоєму тілі, так душно під маскою

Якийсь дядько водить по дошці вказівкою

Описує успіх, і всі ляскають дружно

Іноді мені навіть здається, що це мені потрібно

Цей важкий бруківка могла бути закладена в кладці

Стіни собору старої Європи чи кельтському замку

Міг лежати на дні Байкалу або вершині Ельбрусу

Але з волі долі він потрапив у будівельне сміття

Бути покинутим у вікно автомобіля патрульної служби

Схоже, що єдиний спосіб відчути себе потрібним

Короткий тріп у реальність зі світу тісних рамок

Повністю у владі випадку та в руках хулігана

Мене оточують перешкоди та високі бар'єри

Тісне місто, тісна квартира, тісне тіло

Тісне все, але якби не це, я постарався б

Зайняти собою весь відведений мені дивом простір

Подібно до газу з конфорки швидко і ледве чутно

Я просочився б у найдальші щілини та ніші

Чия-то рука безцеремонно тягне сірник до сопла

І я зникаю, спалахнувши, в одну мить ока

Внутрішній голос каже мені: рубай із плеча

Немає жодних «якщо» і «раптом» - є «тут» та «зараз»

Я відповідаю: так добре, все саме зросте

А він говорить про своє все:

Мені тісно в тілі твоєму, так мало місця

Воно ліниво занурюється в крісло

Зі швидкістю пари кліків за секунду

Рухає до вихідних

Мені так нудно в твоєму тілі, так душно під маскою

Якийсь дядько водить по дошці вказівкою

Описує успіх, і всі ляскають дружно

Іноді мені навіть здається, що це мені потрібно