Эволюция - Anacondaz

Тихо, главное его не спугнуть.

Кажется, он стесняется нам сказать,

Что отложил яйца пару дней назад.

У эволюции, парень, четкий механизм -

Какая жизнь - таков организм.

Кажется, он стесняется нам сказать,

Что отложил яйца пару дней назад.

У эволюции, парень, четкий механизм -

Какая жизнь - таков организм.

Семь утра.

Умываюсь, чищу зубы

Смотрю в зеркало - веснушки на носу.

Грубая щетина, подростковые прыщи на лице,

Ломается голос, растут хелицеры.

Раздвоенный длинный язык как у змеи,

В повседневной жизни просто незаменим.

Как отвечать за слова, так и пиздеть за глаза,

Да и начальству с ним проще лизать зад.

Вместо пары рук - две цепкие клешни,

Листать книги и писать нереально, конечно.

Зато удобно держать рукоять ножа,

И жестяную банку малого литража.

Пара фасеточных глаз смотрящих в стороны,

Способны различать только белое и черное.

Скудный световой спектр, никаких оттенков

Любому событию однозначная оценка.

Мозг как губка, мысли - пластилин

Быстро впитываю дерьмо из ТВ.

И все идет к тому, что этот орган когда-то

Отвалится как бесполезный придаток.

Кажется, он стесняется нам сказать,

Что отложил яйца пару дней назад.

У эволюции, парень, четкий механизм -

Какая жизнь - таков организм.

Кажется, он стесняется нам сказать,

Что отложил яйца пару дней назад.

У эволюции, парень, четкий механизм -

Какая жизнь - таков организм.

Пока ниша разума не занята никем,

Патологическую лень не победить никак.

И если ты согласен, что мы в тупике

Подними вверх оба плавника.

Пока ниша разума не занята никем,

Патологическую лень не победить никак.

И если ты согласен, что мы в тупике

Подними вверх оба плавника.

Нам бы пора апгрейдиться, а иначе как же?

Ведь тяжело приходится без утилит и гаджетов.

Я вот залезу в кокон, покроюсь плеврой коркой,

И отращу себе какой-нибудь полезный орган.

Например, щупальца и пару ложноножек

В районе полости брюшной, аккуратно сложенных.

Несколько рядов присосок, покрытых кожей

Чтоб дотянуться до еды, на диване лежа.

А половые органы - это примитивно,

Давайте будем размножаться вегетативно.

Дома, на работе, да хоть на улице

А те, кто будет против - сами отпочкуются.

Представь картину: Росянки на лицо,

Герань и папоротник брызгают пыльцой.

Или азалия, нежно шелестя листвой

Заглатывает огромный эвкалипта ствол.

И нам не надо прикладывать больших усилий,

Чтобы включить комп и открыть "Google" в "Mozill"е.

Эти простые действия все легко осилим мы,

Хомо сапиенсу хватит и одной извилины.

Кажется, он стесняется нам сказать,

Что отложил яйца пару дней назад.

У эволюции, парень, четкий механизм -

Какая жизнь - таков организм.

Кажется, он стесняется нам сказать,

Что отложил яйца пару дней назад.

У эволюции, парень, четкий механизм -

Какая жизнь - таков организм.

Пока ниша разума не занята никем,

Патологическую лень не победить никак.

И если ты согласен, что мы в тупике

Подними вверх оба плавника.

Пока ниша разума не занята никем,

Патологическую лень не победить никак.

И если ты согласен, что мы в тупике

Подними вверх оба плавника.

Тихо, головне його не злякати.

Здається, він соромиться нам сказати,

Що відклав яйця кілька днів тому.

У еволюції, хлопець, чіткий механізм

Яке життя – такий організм.

Здається, він соромиться нам сказати,

Що відклав яйця кілька днів тому.

У еволюції, хлопець, чіткий механізм

Яке життя – такий організм.

Сім ранку.

Вмиваюся, чищу зуби

Дивлюся в дзеркало - ластовиння на носі.

Груба щетина, підліткові прищі на обличчі,

Ломається голос, ростуть хеліцери.

Роздвоєний довгий язик, як у змії,

У повсякденному житті просто незамінний.

Як відповідати за слова, так і піздіти за очі,

Та й начальству з ним легше лизати зад.

Замість пари рук - дві чіпкі клешні,

Гартати книги і писати нереально, звичайно.

Зате зручно тримати ручку ножа,

І бляшанку банку малого літражу.

Пара фасеткових очей дивляться в сторони,

Здатні розрізняти лише біле та чорне.

Убогий світловий спектр, ніяких відтінків

Будь-якій події однозначна оцінка.

Мозок як губка, думки – пластилін

Швидко вбираю лайно з ТБ.

І все йде до того, що цей орган колись

Відвалиться як непотрібний придаток.

Здається, він соромиться нам сказати,

Що відклав яйця кілька днів тому.

У еволюції, хлопець, чіткий механізм

Яке життя – такий організм.

Здається, він соромиться нам сказати,

Що відклав яйця кілька днів тому.

У еволюції, хлопець, чіткий механізм

Яке життя – такий організм.

Поки ніша розуму не зайнята ніким,

Патологічну лінь не перемогти ніяк.

І якщо ти згоден, що ми в безвиході

Підніми вгору обидва плавці.

Поки ніша розуму не зайнята ніким,

Патологічну лінь не перемогти ніяк.

І якщо ти згоден, що ми в безвиході

Підніми вгору обидва плавці.

Нам би час апгрейдитися, інакше як же?

Адже важко доводиться без утиліт та гаджетів.

Я ось залізу в кокон, вкриюсь плеврою кіркою,

І відрощу собі якийсь корисний орган.

Наприклад, щупальця і ​​пара ложноніжок

У районі порожнини черевної, акуратно складеної.

Декілька рядів присосок, покритих шкірою

Щоб дотягнутися до їжі, на дивані лежачи.

А статеві органи – це примітивно,

Давайте розмножуватимемося вегетативно.

Вдома, на роботі, та хоч на вулиці

А ті, хто буде проти - самі відпочивають.

Уяви картину: Росянки на обличчя,

Герань і папороть бризкають пилком.

Або азалія, ніжно шелестячи листям

Заковтує величезний евкаліпта стовбур.

І нам не треба прикладати великих зусиль,

Щоб включити комп'ютер і відкрити "Google" в "Mozill".

Ці прості дії все легко подужаємо ми,

Хомо сапієнсу вистачить і однієї звивини.

Здається, він соромиться нам сказати,

Що відклав яйця кілька днів тому.

У еволюції, хлопець, чіткий механізм

Яке життя – такий організм.

Здається, він соромиться нам сказати,

Що відклав яйця кілька днів тому.

У еволюції, хлопець, чіткий механізм

Яке життя – такий організм.

Поки ніша розуму не зайнята ніким,

Патологічну лінь не перемогти ніяк.

І якщо ти згоден, що ми в безвиході

Підніми вгору обидва плавці.

Поки ніша розуму не зайнята ніким,

Патологічну лінь не перемогти ніяк.

І якщо ти згоден, що ми в безвиході

Підніми вгору обидва плавці.