Qué Sabrán - Ana Guerra

Y quien quiere ser 14 de febrero

Si podemos ser un miércoles normal

Yo me quito el disfraz que me hace llorar

Ya no más

Tú me pintas de color hasta los huesos

Porque sabes que mi piel es de cristal

Y tu abrazo es el refugio donde duerme mis inviernos

Y que el frío tiemble ahí fuera

Que sabrán de ti, esas miradas

Que sabrán de mi, esas bocas que disparan

Solo dicen tonterías

Me gusta que dejes las puertas abiertas

Y que tus verdades no sean eternas

Tu mundo encantado, tus días amargos

Me gusta que estés aquí

Que no tienes miedo de ser ni de estar

Que rompes el juego del bien y del mal

Que pasen y vean, que mueran de envidia

Que hablen, que más me da, lo que digan de nosotros

Nunca fuimos de nadar bien la corriente

Y no hay vaso de agua que nos pueda ahogar

Peces de ciudad que puedan volar

Ven y muerdeme la boca con descaro

Que sabrán de ti, esas miradas

Que sabrán de mi, esas bocas que disparan

Solo dicen tonterías

Me gusta que dejes las puertas abiertas

Y que tus verdades no sean eternas

Tu mundo encantado, tus días amargos

Me gusta que estés aquí

Que no tienes miedo de ser ni de estar

Que rompes el juego del bien y del mal

Que pasen y vean, que mueran de envidia

Que hablen, que más me da,

Y que más da si somos diferentes

Si ves bailar desnudo entre la gente

Si dicen que este amor es delincuente

No saben de amor

Me gusta que dejes las puertas abiertas

Y que tus verdades no sean eternas

Tu mundo encantado, tus días amargos

Me gusta que estés aquí

Que no tienes miedo de ser ni de estar

Que rompes el juego del bien y del mal

Que pasen y vean, que mueran de envidia

Que hablen, que más me da, lo que digan de nosotros

А хто хоче бути 14 лютого

Якщо ми зможемо бути звичайною середою

Я знімаю костюм, який змушує мене плакати

Не більше

Ти фарбуєш мене в колір до кісток

Бо ти знаєш, що моя шкіра скляна

І твої обійми — притулок, де сплять мої зими

І хай там холод тремтить

Що вони будуть знати про вас, ці погляди

Що вони знатимуть про мене, ті роти, що стріляють

Вони просто говорять дурниці

Мені подобається, що ти залишаєш двері відкритими

І що ваші істини не вічні

Ваш зачарований світ, ваші гіркі дні

Мені подобається, що ти тут

Щоб ти не боїшся бути чи бути

Щоб ти зламав гру добра і зла

Нехай прийдуть і побачать, нехай помруть від заздрості

Хай говорять, що мені до того, що про нас говорять

Ми ніколи не ходили плавати по течії

І немає склянки води, яка могла б нас втопити

міська риба, яка вміє літати

Підійди і кусай мій рот нахабно

Що вони будуть знати про вас, ці погляди

Що вони знатимуть про мене, ті роти, що стріляють

Вони просто говорять дурниці

Мені подобається, що ти залишаєш двері відкритими

І що ваші істини не вічні

Ваш зачарований світ, ваші гіркі дні

Мені подобається, що ти тут

Щоб ти не боїшся бути чи бути

Щоб ти зламав гру добра і зла

Нехай прийдуть і побачать, нехай помруть від заздрості

Нехай говорять, що ще мені це дає,

І кого це хвилює, якщо ми різні

Якщо ти бачиш танці голими серед людей

Якщо кажуть, що це кохання злочинне

Вони не знають про кохання

Мені подобається, що ти залишаєш двері відкритими

І що ваші істини не вічні

Ваш зачарований світ, ваші гіркі дні

Мені подобається, що ти тут

Щоб ти не боїшся бути чи бути

Щоб ти зламав гру добра і зла

Нехай прийдуть і побачать, нехай помруть від заздрості

Хай говорять, що мені до того, що про нас говорять